Єдиний в Україні Музей дзвонів

Єдиний в Україні Музей дзвонівУкраїна багата на історичні цінності. Мене особисто приваблюють події, що стосуються козацького часу. Мабуть наші читачі це помітили, завдяки розділу про козацькі дуби. Ми їздимо по Україні у вільний час і збираємо враження про нашу рідну країну, про її історичну спадщину.

Сьогодні мова піде про єдиний в Україні музей дзвонів. Розташований він у Владичій вежі Луцького замку, який ще називають замком Любарта. Музей було відкрито у 1985 році, до нього привозили експонати переважно з Буковини. Наразі ми можемо спостерігати унікальну колекцію, якій немає аналогів.

Найстаріший дзвін часів Богдана Хмельницького

Звісно кожний дзвін має свою історію і про кожний розповісти ми не зможемо, але деякі експонати варті окремої уваги.

Дзвін часів Богдана Хмельницького Дзвін часів Богдана Хмельницького

Унікальність цього дзвону в тому, що він зберігся до нашого часу, адже багато дзвонів в період козацьких воєн було перелито на гармати. Уявіть собі – 50 кг бронзи і це зовсім невеличкий дзвін, деякі експонати мають вагу 500 кг! Що характерно, цей дзвін було виконано не заводським методом, а лише одним спеціалістом ручним методом. Майстер того часу власноруч займався відлиттям таких дзвонів і технологія виробництва була відома лише йому.

Здається простий православний дзвін, а скільки в ньому закладено історичності. Дзвін використовувався у 1647 році і прикрашав одну з церков Волині. У верхній частині викарбований напис, який важко розібрати і це вже залишиться однією з таємниць цього дзвону.

Різноманітне призначення дзвонів





Звісно, коли ми бачимо дзвін, перша думка, що він має церковне походження. Дійсно, велика кількість дзвонів саме з православних і католицьких церков, але в музеї представлена добірка дзвонів різного призначення. Наприклад, поштовий дзвін, що попереджав усіх про прибуття пошти у відділення. Вивішувався дзвін біля будівля і в назначений час скликав всіх жителів отримати свої листи.

Поштовий дзвін Поштовий дзвін

Також в колекції дзвонів бачимо велику кількість шкільних дзвонів, які використовувались в школах різних часів. Ця традиція першого дзвоника відома нам і досі. Всі бачили, коли маленьку дівчинку чи хлопчика садить на плечі доросла людина і робить коло пошани, а дитина ручним дзвоником сповіщає всіх про початок навчального року.

Шкільні дзвоники різних часів Шкільні дзвоники різних часів

Використовувались дзвони також на залізниці. На кожній станції був встановлений дзвін, зазвичай на кронштейні, який голосно сповіщав про прибуття або відправлення потяга.

Чавунні залізничні дзвони Чавунні залізничні дзвони

В музеї можна знайти корабельні ринди, пожежні дзвони, вічові (для скликання на віче), дзвоники наддужні (для кінних повозок), нашийні та багато інших. На початок відкриття музею тут було розміщено понад 90 експонатів. Що, цікаво їх кількість не збільшується, а зменшується, тому що вже близько 25 дзвонів повернуто церквам.

Висновок про візит до музею дзвонів

Найбільше в музеї церковних дзвонів різних конфесій, які мають непоказний вигляд, а з прикрас вилита лише дата виготовлення і зовсім іноді тематичні релігійні зображення. Але є і специфічні дзвони, які дивують складністю виконання, цікавими орнаментами, а також габаритами.

Додам декілька фотографій, які підкреслюють різноманітність експонатів музею.




Православні і католицькі церковні дзвони Православні і католицькі церковні дзвони

Католицький церковний дзвін вагою 350 кг Католицький церковний дзвін вагою 350 кг

Православний церковний дзвін вагою 300 кг Православний церковний дзвін вагою 300 кг

Зверніть увагу що дзвін має додаткові рельєфні орнаменти, які роблять його справжнім витвором мистецтва ливарної справи.

Наймолодший експонат із Нововолинська, виготовлений 1992 року Наймолодший експонат із Нововолинська, виготовлений 1992 року

І наостанок особистий досвід. В музеї всюди розвішені таблички з написом: «Увага! Дзвонити в дзвони ЗАБОРОНЕНО!». І це правильно, адже експонати давні, потребують догляду та й лемент від дзвонів може звести з розуму, якщо в них дзвонить не майстер, а простий відвідувач.

Деякі дзвони підвішені на балках вежі і висять занадто низько, їх ненароком можна зачепити. Розглядаючи один із постаментів на підлозі, я не помітив, що наді мною якраз висить один такий дзвін і, розгинаючись, гепнувся потилицею об нього.

Цей чудовий звук, що видав дзвін, не заглушив мого болю, але привернув увагу не тільки відвідувачів, а й працівників музею. На звук прибігла спостерігачка закладу, але побачивши мою скривлене від болю обличчя, навіть не зробила зауваження. Воно й так видно, що я вже наказаний за свою необережність.

Тож будьте уважними, не бийтесь головою об дзвін і ваш візит до музею буде незабутньо приємним і цікавим.

На все добре, шановні читачі.

Категорія: Музеї  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O