Луцький замок або замок Любарта

Луцький замок або замок ЛюбартаОборонні споруди минулого захоплюють і вражають. Ми з вами вже милувались неперевершеною Аккерманською фортецею, а сьогодні на черзі Луцький замок, який частіше всього називають замок Любарта.

Насправді величезна заслуга Любарта в тому, що він почав розбудовувати замок, але більшу його частину довели до завершеного вигляду інші правителі, яких чомусь не згадують в назві замку. Отже, проведемо екскурсію до найбільш збереженого замку на території України.

Історія Луцького замку

Закладення замку датується приблизно XIII сторіччям, коли Мстислав Данилович, син відомого Данили Галицького перебудовує частину дерев’яних укріплень і робить їх кам’яними. Пізніше князем Луцька стає Любарт, який розпочинає масштабну розбудову Верхнього замку та Окольного замку.

Карта Луцького замку за часів Любарта Карта Луцького замку за часів Любарта

Після Любарта замком володарював племінник Любарта – Вітовіт, а пізніше напрочуд войовничий брат Вітовіта – Свидригайло, котрий провів за часи свого правління близько 64 успішних воєнних кампаній. Треба відзначити, що Свидригайло мав досвід у воєнній справі, тому він намагався зробити замок максимально неприступним. Тож саме Свидригайло відбудовує найбільшу частину Луцького замку.

У 1431 році польський король Ягайло вторгся на Волинь і біля річки Стир переміг Свидригайла. Це була болюча поразка, але цікаво, що фортецю у Луцьку (Окольний замок), який тоді обороняло чотирьох тисячне військо захопити не вдалось. Тому пізніше було підписано мирний договір.

В історії замок Любарта залишився фортецею, яку жодного разу не було завойовано. Навіть у період максимальної активізації кримських татар (XVI-XVII сторіччя), замок залишався неприступним.

У 80-х роках XVIII сторіччя для замку настає найбільш несприятливий момент. Луцький староста Юзеф Чорторицький вирішує розібрати частину стіни Верхнього замку, щоб та не затуляла збудовану ним споруду, яка мала призначення повітової канцелярії. Так замок втрачає велику частину своєї оборонної сили.

Наразі маємо нагоду помилуватись лише Верхнім замком, Окольний майже весь зруйнований. Залишились тільки деякі його частини. Розглянемо карту.

Сучасні залишки Окольного замку Сучасні залишки Окольного замку

Накладена лінія Окольного замку на сучасну карту показує нам, які елементи укріплення збереглись.

  1. Будинок Пузини XVI сторіччя;
  2. Монастир шариток;
  3. Костел єзуїтів з західною стіною колегіуму та вежа Чорторийських;
  4. Залишки муру;
  5. Задній фасад монастиря бригіток;
  6. Невелика частина муру.

Коротко розглянемо ці споруди і повернемось до Верхнього замку.

Будинок Пузини

Будинок Пузини Будинок Пузини

Ця споруда є найдавнішою житловою будівлею Луцька, що збереглась до нашого часу. Цей дім був прибудований до муру Окольного замку. В різні часи, дім називали по-різному, в залежності від проживаючи особи.

Спочатку це був дім Афанасія Пузини – православного єпископа, потім будинок Гулевичів – одна з найвідоміших родин Луцька, далі тут мешкав Андрій Загоровський – волинський пан. Архітектурний вигляд будівлі з роками дещо змінювався, але основа його залишалась такою ж. Сьогодні ця будівля не є екскурсійною, тут проживає одна з луцьких родин.

Монастир шариток

Будівлі, що зараз носять назву монастир шариток не будувались спеціально для цього ордену. Споруди належали до кафедрального костелу Святої Трійці і декілька раз перебудовувались в залежності від потреб.

Монастир шариток Монастир шариток

У 1829 році у Луцьк були направлені представниці ордену шариток (дочки милосердя св. Вікентія де Поля – католична жіноча організація) для опікування дитячим притулком «Ангеліка» і їх розмістили саме в цих будівлях. Також шаритки наглядали за госпіталем для жебраків.

В середині XIX сторіччя велась активна боротьба проти католицизму на Волині, було закрито багато монастирів та костелів, в тому числі і монастир шариток.

Костел єзуїтів та вежа Чорторийских

Костел єзуїтів, а точніше Собор святих Петра і Павла збудований єзуїтами для своїх потреб. Ця незвичайна споруда має багато своїх таємниць. Про це читайте в нашому окремому матеріалі, де більш докладно описана екскурсія в підземелля костелу.

Костел єзуїтів Костел єзуїтів

Вежа Чорторийських (іноді кажуть Чарторийских, як правильно і точніше – я не знаю) являє собою прямокутний паралелепіпед з гострим гонтовим дахом. Побачити цю вежу нам вдалось із оглядового майданчика В’їзної вежі Верхнього замку.

Вцілілі залишки Окольного замку Вцілілі залишки Окольного замку

Монастир бригіток

Монастир першого луцького жіночого католицького ордену має свою сумну історію. У 1724 році сталась пожежа, яка завдала будівлям монастирю значних збитків. Після довготривалого відновлення відбулась ще одна пожежа – у 1781 році. І знову численні пожертви і допомога відновлює роботу бригіток.

Монастир бригіток Монастир бригіток

У 1845 році в монастирі бригіток знову спалахує невелика пожежа. Жителі міста, налякані численними пожежами, збіглись, щоб допомогти, але монахині не впустили їх на територію свого монастиря. В результаті вони самостійно не впорались зі стихією і Луцьк охопила найбільша пожежа в історії.

Компенсація за такі збитки була жорстока – конфіскація монастиря і костелу. Згодом орден бригіток у Луцьку скасовується. Нині тут діє Замковий Свято-Архангельский чоловічий монастир УПЦ.

Територія Верхнього замку

Потрапивши на територію Верхнього замку, а квиток на вхід коштує 40 гривень для дорослого (станом на 2020 рік), мимоволі захоплюєшся величчю і атмосферністю території. А щоб туристам було не так скучно тут розмістили багато виставок і цікавих локацій. Отже, давайте знайомитись з Верхнім замком.

Карта локацій Верхнього замку Карта локацій Верхнього замку

В’їзна вежа

Щоб потрапити на цю вежу потрібно замовити екскурсію, яка коштує 200 грн з групи (в групі може бути до 10 осіб). Вежа має висоту 28 метрів і п’ять ярусів. Що цікаво, перші два поверхи збудував Любарт, а останні три – Свидригайло. Таким чином була збільшена дальність обстрілу захисників. Останній поверх, чи то точніше оглядовий майданчик – це вже сучасне доопрацювання для туристів.

В’їзна вежа В’їзна вежа

В середині вежі дуже круті гвинтові сходи, які закручують спіраль по часовій стрілці. Вузькими сходи зроблено не випадково. Адже при такій конструкції дуже важко тримати нападнику зброю у правій руці і швидко рухатись вгору. Також підйом ускладнюють сходи різної висоти, що дезорієнтують. Такі невеликі хитрощі вкупі складають серйозну оборонну здатність вежі.

В середині в’їзної вежі В середині в’їзної вежі

На кожному поверсі представлена своя експозиція. Тут різноманітні виставки знахідок минулого та сучасні доробки майстрів заліза та дерева. На оглядовому майданчику відкривається незабутній панорамний вид на все місто та на територію Луцького замку.

Вид на територію замку з В’їзної вежі Вид на територію замку з В’їзної вежі

У 1863 році місцева влада вирішила розібрати В’їзну вежу. Це рішення було обґрунтоване тим, що вежа має аварійний стан і може завдати шкоди відвідувачам. Втім самі будівельні матеріали вежі були виставлені на аукціон та успішно продані!

Але на щастя, розібрати вежу не встигли, приїхала реставраційна комісія, яка встановила, що розбирання вежі це «технічна помилка». Будівля в гарному стані, її варто відреставрувати, що не потягне великих затрат. На тому й порішили, споруда була законсервована аж до 1970 року, в якому і відбулась масштабна реставрація і відновлення замку.

Владича вежа

Владича вежа названа так тому що нею опікувався Владика, який проживав на території замку. Сьогодні у Владичій вежі діє музей дзвонів. Також звідси можна вийти на оборонні конструкції вздовж кам’яного муру замку.

Бійниці вздовж оборонного муру Бійниці вздовж оборонного муру

Владича вежа Владича вежа

Але і це ще не все. Як ви бачите на фото великі сходи ведуть до музею колоколів, а маленькі сходи і кімната під ними це – приміщення арсеналу та в’язниця. На вході стоять грати, в середину ви не потрапите, але подивитись там є на що.

В’язниця В’язниця

Арсенал Арсенал

Стирова вежа

Стирова вежа названа на честь річки Стир, що протікає поруч. Варто зазначити, що велика оборонна здатність фортеці також полягає у її напрочуд вдалому розташуванні. Навколо замку болота й ріки, що сильно ускладнюють завдання нападникам.

Стирова вежа Стирова вежа

В середині на вас чекає приватна виставка, присвячена Мальтійському ордену (орден госпітальєрів). Цей орден був суперником і конкурентом більш відомого широкому загалу людей – ордену тамплієрів.

Недовіра і відверта ворожнеча між цими орденами не давала змогу їм мирно існувати. Після ліквідації ордена тамплієрів частина його майна була передана ордену госпітальєрів, тому на виставці можна побачити багато суто тамплієрівських елементів.

Одяг ордену тамплієрів Одяг ордену тамплієрів

Археологічний розкоп церкви Іоана Богослова

В центрі майданчика бачимо накриття над розкопками. Ця територія цікава більше для фахівців археологічної справи. Цікавим фактом являється те, що підземельних формувань на території замку не існує, але невеличкі підвали для зберігання провіанту, а також підвал під церквою Іоана Богослова є.

Під накриттям ведуться розкопки Під накриттям ведуться розкопки

Сучасний стан залишків церкви Іоана Богослова Сучасний стан залишків церкви Іоана Богослова

Церква визначна не тільки її залишками, що мають велику історичну цінність. Дехто стверджує, що саме тут похований Любарт, але достеменно це невідомо. В архівах збереглись відомості про те, що церкву Іоана Богослова свого часу відвідали Петро Могила, Іван Виговський та інші відомі постаті.

Чому стіни замку мають таку велику збереженість, а від церкви залишились лише рештки, спитаєте ви? Все просто. У 1770 році стіни старої церкви були розібрані. Саме тоді уніатський єпископ Сильвестр Рудницький вирішив збудувати на цьому місці нову, значно більшу церкву. Але з невідомих причин будівництво не було розпочато.

Повітова скарбниця і повітова канцелярія

Повітова скарбниця це свого роду найперший банк на Волині. Зараз тут діє музей книги на другому поверсі і крамничка сувенірів на першому.

Колишня повітова скарбниця Колишня повітова скарбниця

Повітова канцелярія, із-за якої було розібрана частина муру знаходиться поруч біля В’їзної вежі. Сьогодні тут діє художній музей, в якому представлені картини видатних митців. Всього в музеї шість залів, кожний має свою направленість та історію.

Колишня повітова канцелярія біля В’їзної вежі Колишня повітова канцелярія біля В’їзної вежі

Залишки княжого палацу

Звісно володар замку не проживав в замку на постійній основі. Це була скоріше резиденція для ведення справ. Але при необхідності князь міг заночувати на території Верхнього замку в своєму палаці.

На сьогодні від палацу лишились лише залишки. Знаходяться вони між В’їзною вежею та колишньою повітовою скарбницею. Сучасні археологи по залишкам відновили форму і вигляд замку, яким би він мав бути на їх думку. Точних даних на жаль про вигляд княжого палацу немає.

Залишки княжого палацу Залишки княжого палацу

Відразу за касою бачимо фундамент палацу. Так, зовсім невеличка будівля. Це звісно не палац в широкому розумінні цього слова, але маємо те що маємо.

Вигляд палацу на думку археологів Вигляд палацу на думку археологів

На фото ви можете побачити цеглини, що виступають з муру в напрямку стіни колишнього княжого палацу. Це сучасна доробка, яка вказує на межі палацу і його ймовірне розташування.

Ось такою вийшла наша екскурсія до Луцького замку, який називають замком Любарта. Це дійсно дуже цікаве місце, яке варто відвідати. А саме головне – тут можна з захопленням провести не одну годину. Безліч виставок, музеїв, а іноді і розважальні програми зроблять ваш візит до цієї твердині незабутнім.

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O