Україна по-справжньому багата не історичні будівлі з високою архітектурною цінністю. Серед них багато маєтків (маєток Дубецких-Панкєєвих), замків (замок Курісів) та фортець. Сьогодні нас вітає славне місто Білгород-Дністровський та відома Аккерманьска фортеця, яку сміливо можна назвати перлиною оборонних споруд.
На сьогодні це історико-культурний заповідник, який щиро відкриває свої ворота всім бажаючим. Але в минулому – це була вражаюча фортеця на березі Дністровського лиману, що дивувала своєю міццю, неприступністю та красою.
Античне місто Тіра біля Аккерманської фортеці
Біля Аккерманської фортеці знаходиться загороджена місцина. Звісно цікавість бере гору і ми підходимо подивитись. А дивитись і справді є на що. Перед нами розгортаються розкопки античного міста Тіра.
Розкопки античного міста Тіра
Ще навіть не потрапивши у саму фортецю, відчуваєш поклик давності. Наразі про саме місто відомо не багато, але це й не дивно, місто настільки давнє, а розташування його настільки характерне, що годі й говорити про численні нападки зі сторони загарбників.
Після такого історичного минулого від міста мало що залишилось. Але археологи знаходять тут ознаки побуту, оборонних споруд, навіть системи водовідведення.
Античне місто існувало задовго до спорудження Аккерманської фортеці. Існує версія, що частина міста була на території самої фортеці. Під час розкопок знайдено багато предметів домашнього вжитку, що були привезені з Родоса, Аттіки, Іонії та інших античних міст. Поряд з цим знайдено достатньо предметів скіфського походження.
В ІІ столітті нашої ери тут формується цитадель для розміщення римського гарнізону. Про це свідчать знайдені уламки з клеймами римських легіонів. Після римлян оборонні споруди занепадають.
Сьогодні ми можемо споглядати залишки античної культури. Важко зрозуміти цінність цього місця, не маючи спеціальних знань. Тому просто милуємось краєвидом і рушаємо далі, адже попереду височать стіни фортеці.
Зовнішня стіна фортеці за розкопками
Середньовічна Аккерманьска фортеця
Точної дати початку будівництва Аккерманської фортеці немає. Але всі історики сходяться на тому, що це був затяжний процес. Спочатку була сформована внутрішня цитадель, як окреме укріплення і лише з часом були зведені оборонні споруди, башти та інші укріплення.
Купивши квитка не варто поспішати потрапити в середину фортеці. Ззовні є також багато цікавих деталей. Як годиться, Аккерманська фортеця має свій рів, ширина якого 14 метрів. В свій час він був заповнений водою.
Рів навколо фортеці
Якщо уважно придивитись в стінах можна помітити круглі елементи. Або це справжні ядра, якими намагались розбити стіни при захопленні, або це просто імітація атмосфери того часу.
Стіна фортеці з ядром
Найімовірніше пояснення цього дива – це спеціальне закладення круглих елементів (які імітують ядра) в стіну в якості оберегу. На одній із стін Аккерманської фортеці навіть викладений тетраксис – трикутна фігура складена десятьма точками у вигляді піраміди.
Є версія, що даний тетраксис – це свого роду годинник, але вказує він не час, а початок та кінець польових робіт, в залежності від того, як падає тінь від вмурованих ядр. Достовірно невідомо, що це за елемент і яке його справжнє призначення.
Поряд на стіні видніється висічена гравюра з трьох фігур. Зверху і по центру перевернутий трикутник, знизу глечик і ваза. В глечику чотири квітки. Годі й казати, скільки балачок визвала ця композиція, адже символізм того часу має надто велике значення, щоб трактувати цей живопис лише як прикрасу.
Оскільки всі ці елементи знаходяться на зовнішній стіні і багато туристів їх просто не помічають, на вході до цитаделі виклали невеличкий аналог.
Основний тетраксис з барельєфом
Невеличкий аналог тетраксису і барельєфу
Збільшений барельєф над тетраксисом
Ідея барельєфу доволі проста і відображає вона аграрний цикл від посіву поля до збору врожаю та його зберігання. Але не будемо вдаватись в подробиці і трактування. Хто цікавиться символікою минулого – зможе відшукати тут символи води, родючості, землеробства, зміни пори року та зберігання врожаю.
Саме час показати вам карту Аккерманської фортеці. Зараз я просто підпишу кожну локацію для орієнтації, а далі ми детально поговоримо про кожний елемент.
Карта Аккерманської фортеці
- 1 – гарнізонний двір;
- 2 – громадянський двір;
- 3 – портовий двір;
- 4 – цитадель;
- 5 – головні (Кілійські) ворота;
- 6 – башта Овідія або Дівоча башта;
- 7 – башта Пушкіна;
- 8 – нижні (Овідіопольскі) ворота;
- 9 – барбакан;
- 10 – сторожова башта;
- 11 – башта-темниця;
- 12 – комендантська башта;
- 13 – евакуаційна башта;
- 14 – башта скарбниця;
- 15 – залишки мінарету.
Вхід до Аккерманської фортеці
Станом на 2019 рік ціна на вхід до фортеці коштує 80 гривень з однієї людини. Дехто вважає, що це занадто висока ціна, але порівнявши з цінами на вхід до парку “Київська Русь”, який коштує 250 гривень, розумієш, що ціна не така вже і кусюча. Тим паче побувати в Аккерманський фортеці варто незважаючи на ціни.
Отже входимо до фортеці через головні ворота, їх ще називають Кілійськими (5). В часи повного бойового функціонування фортеці на вході був збудований підйомний міст, який з’єднувався міцними ціпками з решіткою-герсою. Герса – це решітка з масивних елементів, що опускається на вході до фортеці і має загострені знизу елементи.
На початку ХІХ сторіччя підйомний міст змінили на звичайний міст на кам’яних опорах, що ми і бачимо сьогодні. Над прохідним тунелем розташована башта головних воріт.
Башта над головними (Кілійськими) воротами
Ця башта має велике стратегічне значення. Враховуючи те, що головні ворота були основним вузлом сполучення з містом, саме тут загарбники намагались розвинути свою атаку якнайшвидше. Тому над воротами збудована башта, в якій є амбразури.
З цих отворів захисник вели першу оборони, кидали каміння в наступаючих та виливали на них смолу та кип яток. Загалом фортеця розташована на високому скельному плато на правому березі Дністровського лиману. Таке вдале розташування в рази ускладнювало взяття фортеці.
Внутрішні двори Аккерманської фортеці
Всього площа фортеці має аж 9 гектарів і поділена на три подвір’я: гарнізонний двір (1) та громадянський двір (2) та портовий двір (3). Тож, я вас запевняю, ви зможете вдосталь находитись територією заповідника.
Вчені припускають, що громадянський двір (2) був збудований приблизно в кінці XV сторіччя. Площа двору п’ять гектарів. В часи функціонування фортеці стіни двору були укріплені баштами (понад 20 штук). Наразі з них мало що лишилось. Але й сучасний вид вражає.
Сучасний вид стін фортеці
Ця частина фортеці нагадує житлове укріплення, де переховувались люди при войовничих нападках. Сьогодні тут розташовані зони кав’ярень, дитячих майданчиків, невеличка сцена, ринок сувенірів, монетний двір та інші розваги.
Кав’ярня на території громадського двору
Відразу після входу на територію громадського двору обов’язково потрібно озирнутись на башту над Кілійськими воротами. Вона вражає із середини не менше.
Вид на головні ворота з середини
Після цього, перше що впадає у вічі – велика і одинока башта посеред якихось руїн. Це залишки мінарету (15). Свого часу тут була збудована православна каплиця, яка була знищена в 1484 році, коли Білгород-Дністровський був завойований османами. Саме в той час місто було перейменовано в Аккерман. Відповідно і фортеця стала Аккерманською.
Мінарет
З господарського двору можна пройти до гарнізонного двору (1), площа якого складає 2,5 гектари. Як випливає з назви, тут постійно проживають військові. Саме тут у воєнні часи знаходились казарми, конюшні та лазарет. Територія найбільш захищена.
Стіни гарнізонного двору мали висоту близько 9-11 метрів. До бойового ходу на стінах вели масивні кам’яні сходи. В наш час бойовий хід в багатьох місцях розвалений, для туристів відремонтована його частина, а в інших місцях висять таблички про заборону й небезпеку ходіння по цим частинам фортеці. Але, як завжди, знайдуться бунтарі – дивимось відео. До речі, на відео не лише порушники і бунтарі, а ще короткий огляд краєвиду фортеці, тож там справді є на що подивитись.
Найбільш укріплене місце всієї Аккерманської фортеці – цитадель (4). Стіни цитаделі мають товщину до п’яти метрів. В плані цитадель має форму неправильного квадрата, а по кутках влаштовані здоровезні башти. Звісно тут базувалась верхівка управління містом, а також її скарбниця.
Від цитаделі (4) до башти Пушкіна (7) тягнеться солідна стіна з якої відкривається чудовий вид на лиман.
Стіна фортеці з боку Дністровського лиману
Приблизно по центру стіни знаходяться нижні (Овідіопольскі) ворота (8). Через них можна потрапити до портового двору (3). Сьогодні вони зачинені через серйозні порушення елементів укріплення зі сторони лиману. Для туристів вхід до портового двору відкритий біля башти Пушкіна (7).
Нижні (Овідіопольскі) ворота
Площа портового двору 1,5 гектара. Тут проходило розвантаження привезених товарів. Оборона портового двору виконувалась за рахунок башт, які наразі зруйновані та барбакану (9). Одна з башт виконувала роль маяка.
Барбакан – вузенький закритий простір, обмежений стінами, являє собою додаткове укріплення на підступах до фортеці. Що цікаво, турки в цьому місці збудували свою баню – хаммам. Її призначення – очистити гостей, що прибули з моря від непроханих мікробів в час карантину, поки мореплавців не пустять до самої фортеці.
Башти Білгород-Дністровської фортеці
Сторожова башта (10) знаходиться по центру фортеці. Вона має чотири яруси, нижній з яких був відведений для складу пороху. Ця башта не тільки використовувалась для ведення оборони, а також для нагляду. Каральні при появі небезпеки звідти подавали спеціальні сигнали. За часів існування фортеці, частина сторожової башти, що виходила до громадянського двору зруйнувалась, але її швидко реконструювали.
Сторожова вежа
Південно-східну частину фортеці укріплює башта Овідія або дівоча башта (6). Ця башта також має декілька ярусів, на одному з яких було організовані виходи на бокові стіни. Наразі в башті діє невеличкий музей та крамниця сувенірів.
Постать Овідія символічна для Білгород-Дністровського. Вважається, що поет проживав в античному місті Тіра, а Дністровський лиман тоді називали Овідієве озеро. На другому березі лиману розташувалось містечко Овідіополь.
Точних даних, хто назвав цю башту Овідієвою немає, але оскільки довкола багато посилань до римського поета, тож і в фортеці має бути щось Овідієве. Вирішили, що це буде саме ця башта.
Інша назва башти – дівоча пов’язана з легендою Аккерманської фортеці про життя жорстокої доньки молдавського правителя Тамари. Переказують, що Тамара зібрала місцевих бандитів і разом з ними займалась грабуванням і розбійництвом. Коли її батько, князь Олександр Добрий про це дізнався – звелів замурувати доньку саме в цій башті.
Але, розкопуючи дані про князя, дізнаємось, що у нього не було доньки Тамари. Від другого шлюбу народилась Васіліса, яка потім стала жінкою Влада Дракула. Я гадаю це ім’я знайоме кожному. Саме його син Влад Цепеш став прототипом головного героя відомого роману Брема Стокера «Дракула».
Башта Овідія або дівоча башта
Тож самі вирішуйте, якій легенді вірити, скажу лише одне, з останнього поверху башти відкриваються дивовижні види. Обов’язково позаглядайте у вікна цієї башти.
Дивимось у вікно башти Овідія
А тепер в іншу сторону без віконного обрамлення
Наступне укріплення – це башта Пушкіна (7). Не важко здогадатись історію такої назви. В свій час поет перебував у фортеці у своєму трьох денному засланні (оце так покарання). Саме тут Пушкін написав свій вірш зі зверненням до Овідія. Знову ж таки, хто саме дав назву башті невідомо.
Башта Пушкіна
Після закінчення Османського періоду, Аккерманська фортеця деякий час мала повноцінний статус оборонної споруди другої категорії і лише в 1832 році фортеця стала цивільним об’єктом. А в 1944 Білгород перейменували в Білгород-Дністровський і фортецю зробили музеєм і заповідником.
Тож власниками фортеці були Київська Русь, Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія та Російська імперія. За цей час елементи фортеці добудовувались і змінювались.
В якості будівельного матеріалу використовується місцевий камінь – вапняк. Розчин роблять з яєчними і зерновими домішками. Може тому біля стін літає так багато пташок та комах. Хоча за такий довгий час всі домішки давно вже мали перетворитись на суцільну і непоживну субстанцію.
Так, повернемось до опису башт. На черзі башти основного укріплення – цитаделі (4). По кутках розташовані чотири башти. Башта-темниця (11) звісно мала призначення для утримання порушників закону в період розглядання справи комендантом.
Поряд розташована комендантська башта (12). Тут окрім самого коменданта знаходилась його охорона. Зараз башта має висоту 16 метрів, але історики стверджують, що раніше її висота сягала 20 метрів. В турецький період башту вдосконалили спеціальними бойницями, з яких можна кидати каміння або інші важкі предмети, виливати смолу або кип’яток.
Цитадель – зліва башта-темниця, з права – комендантська башта
Евакуаційна башта (13) призначена для розташування гарнізону та ведення оборони. І остання башта цитаделі – башта скарбниця (14) в якій зберігалась казна міста. Зараз башта скарбниця напіврозвалена із-зі ерозії берегової лінії.
У внутрішньому дворику цитаделі розташований музей. В напівтемному приміщенні розташовані середньовічні засоби катування. Кому цікаво – зайдіть подивитись. Серед великого розмаїття мені більш за все запам’яталось медаль за пияцтво.
Медаль за пияцтво
Евакуаційна башта – вид з середини цитаделі
Все, що залишилось від башти скарбниці
Аккерманська фортеця – цікаві факти
В період з XVI по XIX сторіччя Аккерман та його околиці були свідками багаточисленних воєнних походів запорізьких козаків. Серед них свій внесок в історію фортеці внесли Покотило, Лобода, Суліма, Сірко та Палій.
В час, коли фортеця належала Османській імперії, козаки не один раз змушували червоніти турецьких військових. Козаки з неймовірною швидкістю з’являлись на очі турків, відбивали полонених, захоплювали здобич, спалювали торгівельні передмістя і безслідно зникали.
Сьогодні територія Аккерманської фортеці дозволяє проводити тут масштабні культурні заходи і фестивалі. Особливою популярністю користується реконструкція середньовічного бою. Тут можна побачити лицарські поєдинки та історичне фехтування. Площа внутрішніх дворів дозволяє розмістись учасникам і глядачам.
Але в давні часи такі габарити фортеці не можна було віднести до переваги. Аккерманська середньовічна фортеця являє собою складний комплекс оборонних споруд. З чисто воєнної точки зору будівництво такої крупної оборонної споруди було не доцільним.
Величезний периметр зовнішніх стін не відповідав чисельності білгородського гарнізону навіть підсиленого міським ополченням. Отримавши свої вражаючі розміри, фортеця втратила значну частину своєї оборонної потужності.
Нескінченні стіни фортеці
Аккерманська фортеця – як доїхати
Адреса, за якою ви можете знайти Аккерманську фортецю – Україна, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Адмірала Ушакова, 2В. Звісно, доїхати краще всього власним транспортом, тим паче перед входом розташована велика автостоянка.
На останок, щоб заохотити вас відвідати цю перлину серед оборонних споруд на території України пропоную переглянути ще декілька світлин.
Знайдені елементи з розкопок міста Тіра
Громадянський двір
Гарнізонний двір
Портовий двір
Кам’яні тунелі
Товщина стін цитаделі
Дністровський лиман за межами фортеці
Стіни фортеці та залишку барбакану
Елементи укріплення