Хотинська фортеця

Хотинська фортецяЦя цитадель є унікальною історичною пам’яткою. На протязі століть, внаслідок свого стратегічного прикордонного розташування вона побувала у складі багатьох держав (Київської Русі; Галицько-Волинського, Молдавського князівств; Османської, Австро-Угорської та Російської імперій).

Також тут відбулася битва, яка змінила хід історії Європи. Битва, яка через свою довготривалість отримала назву Хотинської війни. Битва, яка стала символом козацької звитяги, адже турецьке військо на той час було найсильнішим в світі.

І нарешті у 2007 році Хотинську фортецю визнали одним із семи Чудес України. Я сподіваюсь, що така унікальна споруда заслуговує на вашу увагу.

Незвичне розташування

Перше, що вирізняє Хотинську фортецю від усіх інших замків, це її розташування. Ми звикли до того, що укріплення завжди знаходяться на підвищенні, на горі чи скелі. Хотинська фортеця навпаки розташована у низині.

Фортеця у низині Фортеця у низині

І ні, це не прорахунок будівельників, як ви могли подумати. І навіть не для того щоб ворог не одразу помітив замок. Це зумовлено тим, що тут було єдине зручне місце для переправи через Дністер. За даними істориків, митниця, що стояла на цьому торгівельному шляху, отримувала коштів на суму до 30-35 відсотків від усього доходу молдавського князівства.

Фортечна “вишиванка”

Другою унікальною рисою хотинського замку, є орнамент із червоної цегли на його стінах. Завдяки цим візерункам наше укріплення можна розпізнати серед сотень інших замків України та Європи. Орнамент складається із рядів зображень квадратів та пірамід.

Орнамент Орнамент

Чотириступеневі піраміди це “гора Голгофа”, де був розіп’ятий Христос, а квадрати – це “вавілонська вежа”, символ зодчої мудрості. Декоровані у такий спосіб стіни були захищені не тільки гарнізоном, а ще й силою християнської віри.

“Один Бог може її і взяти…”

Ще однією фішкою фортеці вважається її неприступність. Товщина мурів замку доходить до 5 метрів. Тому тогочасна артилерія була не в змозі пробити її стіни. Штурмувати замок теж неможливо. Висота фортечних мурів становить близько 40 метрів, а це, ви тільки уявіть собі, висота 12-поверхового будинку. Тоді як драбини для штурму мали довжину 13-15 метрів.

Високі стіни фортеці Високі стіни фортеці

А ще під фортецею – глибокий рів, тому в давнину її можна було взяти тільки за допомогою тривалих облог. На наше щастя, зараз до замку досить легко потрапити. Варто лише придбати вхідного квитка;) Ну а ми продовжуємо далі наш огляд фортеці.

План хотинського замку

Мапа замку Мапа замку

  1. Південна (В’їзна) башта
  2. Південно-західна (Ковальська) башта
  3. Західна (Комендантська) башта
  4. Північна башта
  5. Східна вежа
  6. Комендантський палац
  7. Казарма
  8. Замкова церква
  9. Оборонні мури замку
  10. Замкова криниця

Південна (В’їзна) башта




І першою нас зустрічає В’їзна башта. Як не дивно сучасний вхід на другому ярусі башти був зроблений відносно недавно, у 19 ст. До того часу вхід розміщувався на нижньому ярусу, на боковій східній стіні.

В'їзна башта В’їзна башта

Південно-західна (Ковальська) башта

Пройшовши у внутрішній двір замку, з лівого боку ви побачите Південно-західну башту. Вона знаменита тим, що у її стінах містилася замкова кузня. Тому її друга назва Ковальська.

Ковальська башта Ковальська башта

Та замкова кузня Та замкова кузня

Західна (Комендантська) башта

Якщо прослідувати далі по муру замку, то ви натрапите на круглу Західну башту. Вона сполучається з комендантським палацом і тому її ще називають Комендантською.

Коменданська башта Коменданська башта

Палац коменданта

Яскравості будинку коменданта придає шахова кладка стін, в якій білий вапняк чергується з червоною цеглою. Це надає споруді урочистої піднесеності. Палац всередині розділений на дві частини: більшу східну (житлову) і меншу західну (господарську), яка має окремий вхід з півночі.

Комендантський палац Комендантський палац

Під палацом розташовані два підвали завглибшки понад 10 метрів. Раніше там зберігали зброю та їжу. А тепер тут влаштовано оглядову кімнату середньовікових знарядь тортур.

Тортури, брр... Тортури, брр…

Північна башта

Продовжуючи рух по замку, далі ви побачите Північну башту. Вона є найбільшою у Хотинській фортеці. Башта розрахована на самостійну оборону, і повинна була слугувати донжоном – останньою твердинею для захисників.

Північна башта Північна башта

Східна вежа

І остання із башт у хотинському замку, це Східна вежа. За легендами, з неї скидували засуджених на смерть. Тому її іноді називають вежою смертників.

Вежа смертників Вежа смертників

Казарма

До Східної вежі примикає будинок з дерев’яною двоповерховою галерею. Це казарма замкового гарнізону. Особливістю зовнішнього вигляду будинку є фасад, оздоблений у трьох стилях. Камінь символізує епоху князівств, а біле вапно та жовта фарба – це відповідно період Османської та Російської імперій.

Казарма замку Казарма замку

Ви напевно уже звернули свою увагу на дивні ланцюги, що звисають з будинку до самої землі. Це для збору води з даху. Щоб не псувати історичний вигляд будівлі сучасними водозбіжними трубами, їх замінили на ось такі ланцюги.

Водозбіжний ланцюг Водозбіжний ланцюг

Зараз казарма використовується як музейне приміщення. Там обладнані виставка картин, експозиції середньовічних монет, зброї та одягу.

Середньовічна зброя та обладунки Середньовічна зброя та обладунки

Шляхтич Шляхтич

Навіть у підвальних приміщеннях під казармою розташована експозиція різноманітних пристроїв, які використовувалися при облозі замку.

Таран у підвальному музеї Таран у підвальному музеї

Замкова церква

Поряд з казармою знаходиться церква святих Єлени і Костянтина. Вона заснована приблизно у ХІІІ ст. Церква зазнала багатьох перебудов, пов’язаних з перетворенням на мечеть, під час перебування турецького гарнізону, і перебудовою на православну церкву на початку 19 ст.

Замкова церква Замкова церква

Криниця




І на останок я пропоную подивитися на серце замку – його криницю. Бо фортеця без води, це нікому непотрібна купа каміння. Щоб дістатись до води було проведено титанічний обсяг робіт. Через те, що укріплення стоїть на скелі, довелося пробиватись на глибину до 60 метрів. А це навіть більше, аніж висота мурів замку.

Замкова криниця Замкова криниця

Сам колодязь завширшки 3 метри і має цікавий принцип роботи. Він облаштований таким чином, що коли одне відро опускається у воду, то інше вже підіймається уверх. Враховуючи глибину колодязя, це дуже розумна річ. Водою з колодязя можна користуватися і нині. Вона чиста та придатна для пиття.

Колодязна шахта Колодязна шахта

“Дивна то і несказанна мужність…”

Закінчуючи огляд Хотинської фортеці не можна не згадати про найвідоміший бій, який відбувся біля її стін.

У XVII ст. сталося одне з наймасштабніших воєнних зіткнень у Європі – Хотинська битва 1621 р. У боях проти армії турецького султана Османа ІІ спільно з поляками взяло участь військо запорозьких козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Пам'ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному Пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному

Турки зібрали під Хотином майже 160-тисячну армію, більш ніж 300 гармат, велику кількість верблюдів, мулів, коней, навіть чотирьох бойових слонів.

Поляки на той час змогли виставити лише 32-тисячну армію на чолі з Яном Ходкевичем. За рік до того, польські війська вже один раз були розбиті турками, тож вони були змушені кликати на допомогу українських козаків.

Запорозьке військо після зосередження всіх підрозділів налічувало понад 45–47 тис. осіб. Тринадцять козацьких полків мали на озброєнні 20 бронзових і 3 залізні гармати з 12 возами боєприпасів.

Упродовж війни більшість турецьких атак приходилось саме на козацький табір. Турки говорили так: “Якщо зможемо знищити козаків, легко матимемо з поляками”.

Під Хотином 1621. Йозеф Брандт Під Хотином 1621. Йозеф Брандт

Наслідки

Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Європи. В Османській імперії, експедиція була оголошена успішною, бо імперія зберегла контроль на Молдовою. Також король Речі Посполитої утримував козаків від походів на османські землі.

На честь Хотинської битви Папа Григорій XV та Папа Урбан VIII за мужність війська присвятили день пам’яті — 10 жовтня і католицька церква до кінця 19 ст. відправляла в цей день спеціальну службу (взято з матеріалів Вікіпедії).

А завершити статтю, я хочу словами стародавнього історика з Кам’янецької хроніки: “… якби не було козаків, один Бог відає, поляки були б поконані за 3-4 дні”.

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O