Продовження історії одеських катакомб, в першій частині ми закінчили на знахідці світового масштабу – рештках доісторичних тварин. Але самі знахідки на цьому не закінчуються. Попереду ще багато цікавого матеріалу про одеські катакомби.
Звичайно кожну окрему тему можна обговорювати довго і детально, але я намагатимусь подати матеріал коротко і по суті. Приємного читання, рушаймо знову до одеських катакомб, щоб розібрати всі ті події, що в них відбувались. >>>
Таємниці здавна приваблюють людство. Цікавість була і буде тою рисою, яка спонукає досліджувати невідоме і робити відкриття. Сьогодні ми зазирнемо до маленької частини такого великого комплексу, як одеські катакомби.
Підземелля це завжди атмосферно, незвично і трошки моторошно. З цим ствердженням згодні всі, хто побував хоча б в одному такому місці. Наприклад, підземелля кафедрального костелу Петра і Павла в Луцьку. Не знайдеться жодної людини, яка залишається байдужою після дотику до таємниці. >>>
Ви на тортури? Бажаєте трішки полоскотати собі нерви та випробувати на міцність свою уяву? Тоді вам саме до нас (увага — інформація не для дітей). В цій статті ми разом з вами відвідаємо невеличкий музей середньовічних знарядь для тортур, який розташований у знаменитій Аккерманської фортеці в Білгород-Дністровському. Вхід до приміщення музею знаходиться у внутрішньому дворику цитаделі, на мапі вона позначена під номером чотири.
Багато хто вважає, що Середньовіччя – це епоха вишуканих звичаїв та галантних лицарів, та ви помиляєтесь. Насправді, це були темні часи необмеженої жорстокості та насильства. На сьогодні нам важко і уявити, що люди могли так знущатися над іншими людьми. Та біля 30 різноманітних моделей пристроїв для покарань, що колись приносили смерть тисячам жертв, переконають вас у зворотньому. >>>
Україна по-справжньому багата не історичні будівлі з високою архітектурною цінністю. Серед них багато маєтків (маєток Дубецких-Панкєєвих), замків (замок Курісів) та фортець. Сьогодні нас вітає славне місто Білгород-Дністровський та відома Аккерманьска фортеця, яку сміливо можна назвати перлиною оборонних споруд.
На сьогодні це історико-культурний заповідник, який щиро відкриває свої ворота всім бажаючим. Але в минулому – це була вражаюча фортеця на березі Дністровського лиману, що дивувала своєю міццю, неприступністю та красою. >>>
Подорожуючи цікавими краєвидами Одеської області ми побачили багато цікавих палаців. Про один з них, а саме замок Курісів, ви нещодавно могли читати на нашому сайті. І ось настала черга іншого маєтку, який має свою унікальну історію, таємничий характер та захоплюючий вигляд.
Сьогодні мова піде про маєток Дубецьких-Панкєєвих або «Вовче лігвище», як його дехто називає в народі. Чому саме так? Дізнаєтесь трохи згодом. Мабуть багато хто з вас почав приписувати маєтку різні містичні властивості, почувши таку непросту назву? >>>
Як на один день потрапити в славне минуле України, в далекий XIX вік? Для цього не потрібно винаходити машину часу, для цього досить подорожуючи, наприклад, до моря, заїхати в селище Курісове Одеської області. І що там такого цікавого може бути в селі, обурено запитаєте ви і будете неправі. Там існує справжнє вікно в минуле, яке дозволить вам потрапити в стародавні часи, Палац-Садиба Курісів.
Замку більше двохсот років і він має неповторну та загадкову архітектуру, яка зачарує вас. І це не випадково— в його декорі вдало поєднуються елементи готики, мавританського та ренесансного стилів. Сам палац зведений з камню-ракушняку і витягнутий зі сходу на захід. >>>
В літню пору під час відпустки нас зацікавив відпочинок на Чорному морі. Тому цього року (2018) ми вирішили відшукати автокемпінг десь біля Одеси. Вибір пав на селище Курортне. Оскільки маршрут мандрівки досить великий, вирішили виїхати з самого ранку. Приблизно о четвертій годині ранку влаштували всі речі в авто та вирушили у подорож.
Звісно в такий час вулиці Києва пустують, жодного натяку на затори. Тому столицю ми проскочили досить швидко. Світанок нас зустрів вже за містом на Одеській трасі. >>>
Що може знати пересічна людина про Одесу? Да тільки те, що показували та показують по телевізору. Наприклад, фільми про Мішку Япончика, Соньку – Золоту Ручку або серіал “Ліквідація” (фільм заборонений в Україні з 2014 року). Створюється враження, що окрім бандитів в Одесі більш нічого і не має. Але ж це зовсім не так, а одесити – це не бандити, а привітні та гарні люди.
Тому я хочу вам показати іншу, можливо декому невідому, козацьку Одесу. Розмова піде про найстаріше дерево міста – дуб Чорна Ніч (його координати – 46.460520, 30.749591). >>>