Одеські катакомби – частина перша

Одеські катакомбиТаємниці здавна приваблюють людство. Цікавість була і буде тою рисою, яка спонукає досліджувати невідоме і робити відкриття. Сьогодні ми зазирнемо до маленької частини такого великого комплексу, як одеські катакомби.

Підземелля це завжди атмосферно, незвично і трошки моторошно. З цим ствердженням згодні всі, хто побував хоча б в одному такому місці. Наприклад, підземелля кафедрального костелу Петра і Павла в Луцьку. Не знайдеться жодної людини, яка залишається байдужою після дотику до таємниці.

Одеські катакомби відомі у всьому світі і насамперед тим, що мають величезну протяжність. На даний момент не всі катакомби вивчені, воно й не дивно. Загальна протяжність відомої частини одеських катакомб складає приблизно три тисячі кілометрів. Для порівняння, катакомби Парижу мають протяжність всього лише 300 кілометрів.

Фрагмент плану катакомб під селом Холодна Балка Фрагмент плану катакомб під селом Холодна Балка

Ви тільки подивіться на це хитросплетіння заплутаних ходів. І це лише фрагмент. Таких карта багато, катакомби знаходяться під самою Одесою, біля Фоминої балки, під селами Усатово, Нерубайське та ще в багатьох місцях. А скільки цих ходів ще не досліджено? І навряд чи колись можна буде з упевненістю сказати, що всі одеські катакомби будуть вивчені.

Катакомби в самому центрі Одеси

Так розпорядилась природа, що в Одесі залягає така порода, як ракушняк. Саме видобуток цього будівельного матеріалу і став початком створення катакомб. Що характерно, ракушняк має пористу структуру і здатність підмиватись підземними водами. Внаслідок цього утворюються природні печери різних розмірів.

Коли люди почали добувати ракушняк, до природних утворень додали хаотичні ходи і виробки, що і створили заплутану систему сучасних одеських катакомб. Не можна сказати, що всі катакомби об’єднані між собою. Це близько сотні різних шахт, не поєднаних між собою. Входи та виходи до підземелля можуть розташовуватись в самих незвичних місцях.

Вхід до катакомб на Молдаванці Вхід до катакомб на Молдаванці

Не знаючи що тут, можна спокійно пройти мимо і не звернути увагу не ось цей металевий гараж червоного кольору. А це не що інше, як вхід до катакомб. Розташований він за адресом: 2-й Розумовський провулок, 3-б. Всього катакомби Молдаванки нараховують 84 кілометри, на екскурсію відводиться 1,5 кілометри.

Сьогодні це музей з максимально комфортними ходами, які показують туристам. В Одесі також дуже багато охочих самотужки розвідувати, так звані, дикі катакомби, але й годі говорити, як це небезпечно. Кожного року трапляються випадки загублених розвідників. Деяких знаходять, деяких ні…

Перше враження від одеських катакомб




Навіть в умовах екскурсії в катакомбах досить небезпечно. Стеля то високо і далеко, то зовсім поруч, тому кожному учаснику видають для захисту каску і ліхтарика. Групу веде досвідчений екскурсовод з обов’язковим замикаючим, щоб хтось не загубився. Два-три повороти і в катакомбах ні світла, ні звуку.

Коридор на початку катакомб Коридор на початку катакомб

Спустившись по сходах до підземної частини помічаємо сталеві решітки, двері і дуже довгий коридор. Ви бачите, що це акуратно збудовані стіни і підсилене перекриття. Так буде не завжди.

В радянські часи, в період холодної війни масово будувались сховища на випадок атомної атаки. Поруч біля нашого гаражу була розміщена жіноча в’язниця, з якої за інструкцією у разі чого всі мали спуститись до цього підземелля.

Воно обладнане як годиться, тут працюють всі інженерні мережі. На фото видно дві кам’яні лави вздовж коридору. Вони пусті в середині і служать вентиляцією для подачі повітря і відводу його.

Музейні «виставки» всередині катакомб Музейні «виставки» всередині катакомб

Дещо схоже ми бачили в музеї «Скеля» в Древлянському парку міста Коростень. Але там то резиденція головнокомандуючого на випадок війни, а це рядові приміщення для всіх верств населення. Ми ж знаємо, що в Одесі таких катакомб дуже багато, тому в процесі холодної війни не було потреби окремим проектом будувати сховища, вони вже були готові, їх потрібно було лише правильно підготувати.

Підготовленні приміщення катакомб Підготовленні приміщення катакомб

Суть ядерного сховища полягає в повній ізоляції приміщення. Щільно зачиняються двері, декілька рівнів захисту, щоб не проник радіоактивний пил, а люди переходять в «дикі» катакомби, зачиняють за собою ще один люк і намагаються спасатись там. Така стратегія.

На стінах коридору ви бачите плакати з основами цивільної оборони. Ці плакати відомі кожній дорослій людині, ми всі бачили їх в школі. Сучасна молодь може сказати, що це якісь старі комікси, але помилиться. Ці плакати зовсім не розважальні.

Захист від зброї масового ураження Захист від зброї масового ураження

Якщо придивитись, на перший погляд, такі плакати здаються безглуздими. Захист від зброї масового ураження, а на плакаті картоплю накривають звичайним рядном. Оце захистили так захистили. На інших плакатах рекомендують у разі, якщо ядерна війна застала вас у полі, сховатись за деревом чи кущем.

Смішно? А насправді ця інформація мала дуже велике значення. Вона спрямована була на психологію людини і унеможливлювала появу хаосу і паніки. Такі прості інструкції вкрай необхідні. Наприклад, в США того часу вчили дітей у разі атаки ядерною зброєю ховатись під парту.

І якщо ви думаєте, що це пережиток минулого і він не працює сьогодні – згадайте ефективність захисту від Коронавірусу звичайною маскою… Паніка – найголовніший ворог у будь-якій ситуації, тому з нею боролись і будуть боротись ось таким чином.

Якщо вам здається буцім-то досліджувати такі катакомби суцільне задоволення, запевняю це не так. Зараз ми йдемо по розвиненій частині сховища і навіть тут є кімнати, до яких неможливо потрапити з легкістю.

Наприклад, Наталина кімната. Це приміщення, яке виявили випадково. Скоріш за все вхід до нього був завалений і лишився ось такий невеличкий лаз під стелею.

Лаз до Наталиної кімнати Лаз до Наталиної кімнати

Чому така дивна назва? Все просто, сюди змогла «увійти» лише тендітна дівчина Наталка, яка й передала всю інформацію про досліджену кімнату. В її честь так і назвали.

Катакомби мають не тільки розгалужену в плані територію, вона також має різні поверхи і де, за якою стіною прихована чергова печера невідомо. В Одесі й досі не рідкі випадки провалів в центрі міста.

Провал в Одесі до невідомої печери Провал в Одесі до невідомої печери

Видобуток ракушняку в катакомбах




Отже, пройшовши територію сховища потрапляємо в катакомби, які майже не зачепила радянська і сучасна реставрація. Зовнішній вигляд різко змінюється.

Небезпечні стіни одеських катакомб Небезпечні стіни одеських катакомб

На світлині бачимо стеля – суцільний ракушняк. Його випилювали з глибин величезними брилами, а щоб стеля не рухнула, підпирали тимчасовими стінами із невеличких шматочків каменю, які не мали великої цінності для будівництва.

Чому цю жовту породу називають ракушняк? Все просто. Колись давно, близько восьми мільйонів років тому тут було одне суцільне море, яке називалось Понтічним. В морі було дуже багато молюсків, які відмирали, спадали на дно, пресувались і утворювали товщу морського днища.

При русі тектонічних плит, вода відійшла і все це залишилось на сонці, висохло і прогрілось. Потім зверху намились різні ґрунти, що ще більше спресували ракушняк і перетворили його на досить міцний камінь.

Одна з виробок одеських катакомб Одна з виробок одеських катакомб

Глибина залягання ракушняка всюди різна. Під Одесою доводилось забурюватись на глибину до 35 метрів. А от біля села Нерубайське ракушняк знаходиться майже на поверхні, в деяких місцях його навіть добували відкритим способом. Звідси і різна температура в катакомбах. Ті, що ми оглядаємо зараз мають температуру близько 15 градусів вище нуля і вона не змінюється ані літом, ні зимою.

Схема забою для видобутку ракушняка Схема забою для видобутку ракушняка

Перші поселенці, що почали опановувати території нинішньої Одеси не могли зрозуміти, з чого їм будувати будинки. Степ, поле і море. Ну добре, є пісочок, можна замішати і формувати цеглини, але немає достатньої кількості деревини для обпалювання.

Коли знайшли на поверхні ракушняк, зрозуміли, що це ідеальний варіант і почали його просто виколупувати із землі. Звичайно, так не могло тривати довго. Виробка каменю потребувала нових технологій і вони прийшли.

Знаряддя праці для випилювання ракушняку Знаряддя праці для випилювання ракушняку

На фото ви бачите здоровезні пили. Вони запозичені з Англії. Там місцеві жителі такими пилками пиляли свої крейдові породи. Технологія прижилась. Процес вирізання каменю дуже не простий.

Спочатку за допомогою простого лома в стелі вибивали нішу (а добували ракушняк переважно методом знизу вверх), потім по обидва боки пропилювали борозди. В нижній частині пиляли так, як роблять це при зваленні дерев – трикутний пропил, для того, щоб порода мала потрібний напрямок. Нижній трикутний пропил вишкребали баграми. І коли пропили були готові, брила приблизно 70х70 сантиметрів трималась лише на задній стінці.

Далі технології не менш складна. В бокові пропили вбивались дерев’яні або металеві клини кувалдою. Під тиском порода на задній стінці тріскалась і падала вниз. Для того, щоб камінь не тріснув і не розвалився – підстилали підручні амортизаційні матеріали. Потім великий камінь ділили на шматки необхідного розміру і піднімали на поверхню.

Бажаючі можуть спробувати відпиляти ракушняк Бажаючі можуть спробувати відпиляти ракушняк

Звичайними тачанками підвозили камінь до спускного колодязя, зверху був вороток з конем – такий собі прототип сучасної лебідки. Ось такий тяжкий процес. А уявіть собі, якщо камінь при падінні тріснув, розвалився і вся робота даром?

І таке траплялось дуже часто. В катакомбах підвищена вологість, ракушняк ламається майже в руках. На поверхні його залишали десь на пів року, він висихав і тільки тоді перетворювався на міцний будівельний матеріал.

Освітлення для шахти Освітлення для шахти

При цьому всі роботи велись майже в темряві. Ось ці каганці давали занадто мало світла для робітника. А тепер згадаймо протяжність катакомб – майже 3 тисячі кілометрів ручної роботи. Іноді легенда, буцім-то сюди прилетіли інопланетяни і нарили собі неземними технологіями ракушняк для будівництва єгипетських пірамід, здається більш вірогідною.

Знахідка світового масштабу в одеських катакомбах

У радянські часі влада занепокоїлась положенням одеських катакомб. Звісно, що це місце для сховища бандитів і противника. Тому було прийнято рішення, за допомогою загонів ЧК та місцевої міліції дослідити всі катакомби і викрити всі бандитські сховища.

До діла підійшли з розумом, складали ретельні карти і обстежували всі печери. Одного разу, робітник міліції, молодий юнак Тимофій Грицай, оглядаючи чергову печеру помітив білі полоси у глині. Відкопавши їх, він зрозумів, що в руках тримає кістки. Що це за кістки і чому їх тут так багато йому було не зрозуміло.

Набравши повний мішок кісток, Тимофій приніс це все добро в одеський інститут палеонтології і запитав: «Панове професори, а що це таке?». Оглянувши кістки працівники інституту були здивовані і задали Грицаю зустрічне питання: «Хлопче, а де це ти все знайшов?».

Виявилось, що Тимофій знайшов печеру з кістками доісторичних тварин. Відразу ж спорядили експедицію і відкопали в тій печері рештки тварин, яких і не знали навіть. Численна частина цих кісток поповнила музей палеонтології в Одесі.

Кістки мамонта в музеї Палеонтології Кістки мамонта в музеї Палеонтології

Ця печера наразі закрита не тільки для відвідувачів, але й для дослідників одеських катакомб. Нині вона має статус археологічної пам’ятки. Кістки тварин, яким близько 2-3 мільйонів років поступово затягувались в землю і прекрасно збереглись в глиняній масі.

Пізніше Грицай звільняється з лав міліції, починає досліджувати рештки кісток, захищає дисертацію і присвячує цій справі все своє життя. Деяких тварин навіть назвали в його честь, наприклад хом’ячок Грицая.

Деякі з тварин, кістки яких знайдено в катакомбах Деякі з тварин, кістки яких знайдено в катакомбах

На цьому завершую першу частину оповіді про одеські катакомби, продовження читайте у наступній статті.

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O