Дендропарк “Софіївка” в місті Умань, частина перша

Дендропарк "Софіївка" в місті Умань, частина першаУ цій статті я хочу розповісти про справжню перлину України, яка знаходиться у старовинному місті Умань. Ця мальовнича поема з каменю, води, рослин і скульптур має назву — Національний дендрологічний парк “Софіївка”.

Своєю появою парк зобов’язаний великому коханню двох люблячих сердець. Польський магнат Станіслав Щенсний Потоцький створив його, як подарунок для своєї дружини, красуні-гречанки Софії Вітт-Потоцької. Парк будувався упродовж шести років і був подарований у день її іменин.

Станіслав Потоцький та його дружина Софія Станіслав Потоцький та його дружина Софія

Архітектором і керівником будівництва “Софіївки” був військовий інженер Людвіг Метцель, який матеріалізував в паркових композиціях образи із грецької міфології, що повинно було нагадувати дружині Потоцького її батьківщину.

Пам’ятник Метцелю Пам’ятник Метцелю

З часом початкове смислове значення багатьох паркових композицій та архітектурних об’єктів було втрачене, а їхні назви, взяті з міфології Стародавньої Греції, були змінені на народні, як наприклад, грот Горішок або камінь Шапка Мономаха, але про це пізніше. Також самі статуї парку в минулому не раз переміщали з місця на місце. Скульптура Еврипіда це єдина статуя в парку, яку не переставляли з часу її встановлення.

Еврипід Еврипід

Я спробую відновити історичну справедливість і провести екскурсію по “Софіївці” так, як це задумувалося з самого початку, бо це практично матеріалізована в конкретних об’єктах Гомерівська “Одіссея”. І назви цих об’ектів я спочатку буду давати класичні, з міфології, а вже потім приведу народні. Для цього нам знадобиться мапа парку, щоб розуміти про які обʼєкти йде мова (вони позначені на мапі червоними цифрами) та сама “Одіссея”.

Мапа парку Мапа парку

7 років з Каліпсо

Оповідь про довгий шлях додому володаря Ітаки починається з того, що він нудиться на острові, де його насильно утримує німфа Каліпсо.

Терплячи лихо тяжке, на острові нині сидить він
В домі у німфи Каліпсо, яка силоміць його й досі
Держить у себе, й не може він в рідну країну вернутись.

Я ніяк не міг зрозуміти, якщо це початковий пункт маршруту, то чому він розташований десь посередині парку (мається на увазі грот Каліпсо), а не біля головного входу. Як з’ясувалося на відміну від сучасності, за часів Потоцьких парадний вхід починався з Партерного Амфітеатру, біля оранжереї. А там де зараз павільйон Флори, проходила південна межа парку.

І якраз спускаючись по вузьким, влаштованим серпантином доріжкам, ми натрапляємо на фонтан Семиструмінь(1). Фонтан є невеликим круглим басейном з ажурною вазою посередині. Вода до нього подається підземним самотічним водогоном і за рахунок перепаду висоти водяний струмінь досягає 5 метрів і ніяких тобі насосів.

Всього струменів сім — це символічні сім років життя Одіссея на острові Каліпсо. Також раніше навпроти фонтана стояла статуя Одіссея так, що до початку мандрівки ми явно не помилились.

Фонтан семиструмінь Фонтан семиструмінь

Від фонтану, спускаємося у низ по стежкам, повз скульптури Аполона Бельведерського(2) до металевого містка, що веде на Площу Зборів. На мою думку, замість Аполлона, якщо брати до уваги сюжет, повинна була стояти статуя Гермеса(3), яка зараз знаходиться посередині верхньої алеї. Але це тільки мої припущення.

З вістю Гермеса, гінця світлосяйного, швидше пошлімо
Аж на Огігію, острів далекий, нехай там негайно
Німфі звістить пишнокосій ухвалу нашу незмінну,
Що Одіссей витривалий повинен додому вернутись.

Гермес Гермес

Острів феаків

Звільнившись від Каліпсо, Одіссей на плоті пускається по морю. І після довгих поневірянь, морські хвилі нарешті викидають його на берег острова Схерія, де живе міфічний народ — феаки, що добре знаються на мореплавстві та кораблебудуванні. На мапі “Софіївки” острів позначено як Площа Зборів(4).

Плив уже днів він сімнадцять, широким прямуючи морем.
На вісімнадцятий день показалися гори тінисті
Краю феаків, і зовсім туди вже було недалеко, –
В морі туманнім, як щит бойовий, їх земля виглядала.

Острів феаків Острів феаків

Посеред Площі Зборів привертає увагу басейн, у центрі якого поміщено велику гранітну вазу, це Храм Посейдона(5). Володар феаків Алкіной вважався його онуком. Народна назва Храму Посейдона — басейн рибок. Коли ж ідеш навкруги цього овального басейну, то маєш можливість милуватися прекрасними пейзажами, які послідовно змінюють один одного.

Храм Посейдона Храм Посейдона

Праворуч від нього знаходиться гранітний вівтар богині кохання Афродіти(6). Зараз на ньому стоїть статуя Паріса, але за часів Потоцьких там ніяких скульптур не було, тільки кам’яний постамент.

Паріс Паріс

Цар Алкіной гостинно приймає мандрівника у своєму розкішному палаці і влаштовує на його честь бенкет та ігри. Вдячний Одіссей відкриває своє ім’я та розповідає про свої пригоди.

Країна лотофагів

Одіссей відвідав країну лотофагів, що харчуються лотосом. Кожен, хто покуштував лотоса, забуває про батьківщину.

Жодного підступу ті в думках проти наших не мали
Товаришів, та дали вони лотоса їм скуштувати.
Тільки як хто споживе цих плодів, як мед той, солодких,
Той ні вернутись не хоче, ні звістки про себе подати

Оскільки греки словом лотос називали різні рослини, то вчені до сіх пір сперечаються, що це за вид був. Як один з варіантів, це водяна лілія. Ви зможете побачити цю чарівну квітку на поверхні води у басейні з вазою.

Водяна лілія Водяна лілія

Грот циклопа Поліфема

Прибуття до країни циклопів. Там велетень-людожер запер у своїй печері і зжер декількох товаришів Одіссея. Але хитромудрий Одіссей знову врятувався. Ви можете побачити цю печеру(7), про яку йде розповідь, якщо станете на залізний місток біля Площі зборів і будете дивитись прямо перед собою, у бік Долини велетнів.

Здається, що величезну гранітну брилу підтримує лише невеликий, порівняно круглий камінь, хоча насправді він міцно лежить на природній основі. Народна назва — грот Горішок.

Грот циклопа Поліфема Грот циклопа Поліфема

Безперечним доказом, що це грот циклопа Поліфема, є той загострений видовжений камінь, що нагадує довжелезну циклопову палицю, яка лежала біля кошари. Від тієї ломаки Одіссей відтяв чималий кусок і звелів своїм друзям загострити з одного краю та засмалити на вогні. Цим кілком Одіссей потім виколов єдине око Поліфема.

Отже, оливний кілок, хоча й був він сирий, розпаливши
Так, що вогнем він узявся й яскраво почав пломеніти,
Вийняв з вогню я і ближче підніс до кіклопа, навколо ж
Товариші поставали – бог дав їм одвагу велику.
Взявшись за дрюк той оливний з кінцем загостреним, дружно
В око встромили йому ми.

Грот та циклопова палиця Грот та циклопова палиця

Велетні-лестригони

Одіссей продовжує розповідати про свої пригоди, про те як лестригони знищили одинадцять його кораблів.

Тисячі велетнів цих, на людей не подібних, набігли.
Брили вони величезні від скель кам’яних відривали
Й кидали ними; і гуркіт стояв над всіма кораблями,
Крики лунали людей, що гинули в суднах розбитих.

На мапі це місце позначено як Долина Велетнів(8). І досі у воді видно брили, якими розбивали та топили кораблі Одіссея.

Долина велетнів Долина велетнів

Острів Цірцеї

На останньому своєму кораблеві Одіссей пристає до острова Цірцеї. Якщо ви підійметесь від долини велетнів та водоспаду уверх-вправо по стежках, то перед вами відкриється у всій красі діорама Верхнього ставу, який називається Чаруючим морем. По берегам він обрамлений різноманітною пишною рослинністю.

Саме на цьому Чаруючому Морі і розташований острів Цірцеї, що правда він називається Анти-Цірцея(9). Це тому, що справжня Цірцея обертала людей на звірей, а краса парку “Софіївка” навпаки, з тварин робить чесних та шляхетних людей. Народна назва – Острів кохання.

Острів Анти-Цірцеї Острів Анти-Цірцеї

Провівши рік на острові Одіссей вимагає щоб Цірцея дотримала своєї обіцянки і відпустила його додому. Але Цірцея наказує йому спершу здійснити подорож до входу в царство Аїда, щоб розпитати тінь пророка Тіресія про свою долю.

Вхід до царства мертвих

Подорожуючи до царства Аїда, Одіссей потрапляє до краю, де завжди темно. Ось як це місце описується у Гомера:

Ніколи промінням ласкавим
Не осяває їх сонце в блакиті ясній світлодайне,
Чи від землі воно йде у зоряні неба глибини,
Чи повертається знов до землі з неосяжного неба, –
Ніч лиховісна там вічно нещасних людей окриває.

Щоб повністю відчути цю пітьму, вам потрібно спуститися човном під землю(10) по річці Ахеронт. Довжина підземного маршруту становить 211 м. Це один із самих чудових атракціонів парку, особливо в літню пору. Тут, у глибокій темряві та тиші і в приємній прохолоді ви швидко відновите сили та отримаєте додатковий емоційний заряд від приєднання до незвичайного.

Спуск до підземної річки Ахеронт Спуск до підземної річки Ахеронт

Наша підземна мандрівка закінчиться на березі Ахеронтського озера(11). Причаливши до берега, згідно гомеровому тексту, ми підемо вздовж річки Океан (це така назва, я нічого не наплутав) до скелі, біля якої збігаються міфічні річки.

Там корабель свій, прибувши, причалили ми, позганяли
Вівці й уздовж течії Океану-ріки посувались,
Поки до місця дійшли, про яке говорила Кіркея
(…Там біля скелі обидва збігаються шумні потоки).

Річка Океан впадає в Іонічне Море зі сторони урочища Звіринець, це якраз навпроти кам’яної пристані(12) на Площі Зборів. І рухаючись від цієї пристані, вздовж берега ми натрапимо на Левкадську скелю(13). Під цією скелею і розташований вхід в підземне царство Аїда. Саме там Одіссей приносить жертву тіням, щоб викликати їх.

Під скелею видно три однакові камені (на фото позначено цифрою 1), це три голови охоронця входу, пса Цербера. Зверху на скелі встановлена статуя Орфея. Він відомий тім, що спускався під землю в Аїд, щоб повернути дружину зі світу мертвих.

Левкадська скеля Левкадська скеля

Тантал і Сізіф

Окрім розмов з тінями, перед Одіссеєм постають видіння катувань Тантала і Сізіфа. Тантал був улюбленцем богів, бенкетував з ними на Олімпі. Коли він запишався та образив богів, ті скинули його в підземне царство бога Аїда, де той мусив вічно страждати від голоду й спраги. На додаток над Танталом нависає скеля, загрожуючи щомиті впасти й розчавити його.

Пройшовши короткою стежкою від центру Площі Зборів, ви опинитесь під цією скелею(14), величина і розташування якої примусить вас тремтіти: здається, що вона ось-ось відірветься від гори і вас роздушить. Вага кам’яної брили становить 300 тон і це не може не вражати.

Слід додати, що надійність гроту Тантала перевірила сама природа. У 1838, 1976, 1986 рр., в Умані траплялися значної сили землетруси, але скеля так і залишилась на своєму місці. Народна назва — грот Страху та Сумніву.

Грот Тантала Грот Тантала

Сізіф відомий своєю спробою уникнути смерті. Коли за ним прийшов Аїд, він замкнув його в колодки, через що люди перестали помирати. За це боги суворо його покарали, відтепер він мусить вічно викочувати на гору важкий камінь. Та щоразу як Сізіф досягає вершини, камінь падає назад і роботу доводиться починати заново.

Бачив я там і Сізіфа, що в муках тяжких знемагає.
Камінь вгору важкий, вхопившись обіруч, котив він, –
Всю напруживши міць, руками й ногами упершись,
Камінь вгору котив він; коли вже його через гребінь
Перекотить залишалось, назад весь тягар обертався,
Й знов аж в долину навально той камінь летів безсоромний;

Камінь Сізіфа(16) і зараз немовби котиться, не зупиняється. Його легко впізнати за його народною назвою — Шапка Мономаха. На фото він знаходиться над лівим плечем хлопчини.

Сізіфів камінь Сізіфів камінь

На мапі парку камінь Сізіфа не позначено, але він находиться далі за Гротом Тантала, після каменю Протея(15) у вигляді слона (в центрі фото). Протей це син Посейдона, який мав здатність перетворюватись на різноманітних звірів. Кажуть він скам’янів від жаху, спостерігаючи за муками Тітія.

Грот Сцілли

Одіссей пропливає між двома скелями, на яких живуть страховиська Сцілла і Харібда. На мапі парку позначено тільки грот Сцілли(17), народна назва — грот Західний. За переказами, це страшне потворне чудовисько, яке має дванадцять ніг і шість голів на довгих шиях, а в кожній пащі – три ряди зубів. Сцілла висовує голови із глибини печери і хапає кожного, хто випадково потрапив у ці місця. Подивіться уважно на фото, верхня скеля з правого боку, дійсно нагадує цю висунуту голову.

Ще не хвалився ніхто з моряків, що безкарно проїхав
Він з кораблем повз неї, бо кожного пащею Скілла
Зразу ж хапає з мужів, що пливуть кораблем темноносим.

Грот Сцілли Грот Сцілли

Навпроти грота Сцілли розташована трохи нижча скеля. На мою думку, це скеля страхітливої Харібди. Але попереджую, це тільки моє припущення.

Другу скалу, невисоку, побачиш ти там, Одіссею,
Близько від першої, так як із лука стрілою сягнути…
Чорну там воду внизу божиста ковтає Харібда,
Тричі ковтає на день і тричі на день викидає З себе.

Грот Каліпсо

Каліпсо жила в гроті(18) повитому виноградними лозами, посеред прекрасної природи. Вхід до нього розділений на дві половини грубою гранитною підпорою, яка ніби підтримує його. За народними переказами, якщо тричі обійти навколо кам’яної колони, то збудеться одне ваше бажання.

Вхід до Гроту Каліпсо Вхід до Гроту Каліпсо

Сам грот досить просторий, по ньому можна вільно прогулятися, обійти навколо гранітного шліфованого круглого столу. Але пам’ятайте, там дуже темно і вам знадобиться ліхтарик.

Кам’яний столик Кам’яний столик

В правому кутку гроту влаштований невеликий водоспад, гомін якого і став приводом для народної назви гроту — Левовий або Громовий. Вода до джерела поступала по гончарній трубі, навколо якої були прокладені три порожні труби такого ж діаметру. Така схема створювала акустику, що підсилює шум води.

У повоєнний період гончарні труби замінили азбоцементними більшого діаметру і звуковий ефект, як стверджують старожили, дещо зменшився. Зправа на стіні два рядки польською мовою.

Джерело в гроті Водоспад в гроті

Каліпсо марно бажала з’єднатися з Одіссеем навіки, пропонуючи йому безсмертя і вічну юність. Але він так і не перестав тужити за батьківщиною та дружиною і нарешті вона проти волі змушена була його відпустити. Коло пригод Одіссея замкнулось і ми знову відправляємось на острів феаків.

Камінь смерті

Згідно Гомеру, край поневірянням Одіссея було покладено саме на Площі Зборів, де посеред феаків, що зібралися та розсілися тут на каменях і лавах, оголосив свій наказ цар Алкіной. Він зглянувся над героєм і наказав підготувати корабель, щоб переправити Одіссея на батьківщину. Феаки успішно відвозять його на Ітаку, за що розгніваний Посейдон обертає їхній корабель на кам’яну брилу(19).

ібо рушив він прямо до Схерії, де проживають феаки,
Й там дожидав він. Близько вже був корабель мореплавний,
Швидко йдучи. Наблизивсь до нього землі потрясатель,
Перетворив його в скелю; долонею вдаривши зверху
Міцно його закріпив і сам відійшов після того.

Камінь смерті Камінь смерті

Острів Ітака

Праворуч від Левкадської скелі знаходиться батьківщина Одіссея(20). Якщо піднятися гранітними сходинами на верх, то ви опинитесь на вершині гори Неріт. Її народна назва Кавказькі гірки. І справді своїм мальовничим рельєфом і нагромадженням великих кам’яних брил це місце дійсно в чомусь нагадує Кавказькі гори.

Острів Ітака Острів Ітака

Тут розташована статуя Одіссея, перетвореного Афіною на жебрака, щоб він міг невпізнаним повернутися до дому.

… Одіссея жезлом доторкнулась Афіна.
Зморшками вкрилась на тілі гнучкім його шкіра прекрасна,
І над чолом його русе облізло волосся, і постать
Згорбилась раптом уся, так неначе в одряхлого старця,
Вмить помутніли і очі, раніше такі ще прекрасні.
Дране лахміття брудне і хітон вона зовсім дірявий,
Димом пропахлий гірким, подала наготу його вкрити.

Одіссей Одіссей

Як ви знаєте, для женихів Пенелопи, цей візит скінчився не дуже добре )))

Скинув із себе лахміття тоді Одіссей велемудрий,
Став на високий поріг, тримаючи лук свій і повний
Стріл сагайдак…
Безперестанно стріляв женихів тих одного по однім,
Цілячись влучно, вони ж усі покотом падали мертві.

Ось тут і закінчуються мандри Одіссея в парку, але для нас все тільки починається. Читайте продовження у наступній статті.

До нових зустрічей! До нових зустрічей!

Категорія: Подорожі
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O