Пересічному читачеві місто Конотоп відомо, мабуть за сатиричним твором «Конотопська відьма, що написав Григорій Квітка-Основ’яненко. В основі сюжету покладена складна інтрига. Конотопський сотник має прийняти участь у великому Чернігівському поході, але його переконують, що йому варто залишитись в Конотопі для вирішення важливих справ.
Цими важливими справами – є полювання на відьом. Перевірка жінки на відьомство дуже просте – її кидають у воду, якщо випливе – значить точно відьма. І одного разу сотнику попадається справжня відьма, яка не потонула і вирішила помститись.
Погодьтесь, сюжет вартий сучасної екранізації, адже тут можна розгулятись на славу і показати панську тупість, козацьку відвагу, народний побут. Звісно сама повість пронизана гумором, що важливо не тільки для читача, а я для майбутнього режисера.
Історія міста Конотоп
Але повернемось до міста. Назва Конотоп має різні легенди свого походження. За однією з них величезна татарська армія, яка проходила через цю місцевість отримала чималі втрати. Коні в буквальному сенсі топились в болотному грунті.
За іншою легендою, Катерина ІІ разом зі своїм ескортом застрягла в болоті і здивувалась: «Що це за місце, де навіть коні топляться». Після чого містечко назвали Конотопом.
Місто Конотоп – стара світлина
Пам’ятник трамваю
Якби там не було, але сьогодні це невеличке містечко, де населення складає менше 100 тисяч людей. І не зважаючи на це, місто пронизане розвиненою мережею трамвайних колій. Кажуть, що колись Конотоп хотіли зробити обласним центром і тому почали будувати найефективніший на той час вид громадського транспорту.
Пам’ятник трамваю
Знайти пам’ятник можна на перехресті Клубної та Успенсько-Троїцької вулиць. Пам’ятником служить не якийсь муляж, а справжній металевий вагон моделі 71-605. Встановлений трамвай на земельному постаменті, де встановлений шматок трамвайної колії. Важить вагон – трохи менше 17 тон.
Встановлений пам’ятник у 2004 році, а вперше трамвайний рух у Конотопі було відкрито у 1949 році. Тоді містом курсували всього два німецьких вагони, що потрапили до міста у вигляді контрибуції з Німеччини.
«Сучасний» трамвайний транспорт у Конотопі
Чесно кажучи, я не розбираюсь у трамвайних моделях, але мене щиро вразив ось такий вагончик, який і сьогодні їздить містом. Зустрів я його біля залізничного вокзалу. Мені здається він нічим не відрізняється від того, що встановлений на постаменті.
Залізничний вокзал в Конотопі
Взагалі, рухаючись містом, відчувається присмак провінційності в хорошому значенні цього слова. На відміну від столиці, з її метушнею, в Конотопі спокійно і якось тихо. Місцева архітектура віддає давниною. Чого вартий залізничний вокзал.
Залізничний вокзал у Конотопі
Видно, що будівля пройшла етапи реставрації, але залишки колишнього архітектурного довершення збереглись. Ви тільки подивіться на ці великі вікна, а як вам внутрішнє оздоблення?
Балкон всередині вокзалу
Зала очікування
Пам’ятник коню в Конотопі
Якщо від залізничного вокзалу рухатись проспектом Миру до центрального парку культури та відпочинку, на вулиці Братів Лузанів, 51, можна побачити пам’ятник коню.
Пам’ятник коню в Конотопі
Звісно, якщо назва міста пов’язана з кіньми, чому б не вшанувати коня, який був вірним другом ще далеких наших предків – козаків. До речі, ставлення до коней і сьогодні дуже шанобливе, подивіться хоча б виступ запорізьких козаків на Хортиці.
Історія пам’ятника досить цікава. Відкритий він був у 2008 році. Встановлений кінь мав вороний окрас. Згодом хтось познущався зі скульптури, коня розмалювали в білі смуги і кінь перетворився на зебру.
Потім ще якийсь розумник вирішив зробити фото верхи на пам’ятнику, який не витримав такої долі і впав. Перший кінь і так багатьом не подобався своєю занадто помітною худорбою, а тут взагалі пішли жарти про кволість конячки.
Після акту вандалізму коня забрали на реставрацію і повернули вже гнідим. Він вже був трохи підсиленим, але все одно створений з скловолкна та полімерної смоли. Городяни хотіли бачити величну скульптуру з міді, але на це у місцевої влади не вистачило коштів.
Гнідий кінь знову пофарбований у зебру
Встановлену скульптуру знову пофарбували у зебру, але дощ швидко змив це знущання. Сподіваємось в майбутньому влада знайде кошти і новий пам’ятник буде із міцного заліза.
Маєток Михайла Драгомирова
По всьому місту можна зустріти старі і досить колоритні будівлі, більшість яких виконана з дерева. Одним з таких цікавих місць є маєток Михайла Драгомирова. Ця історична постать відома не лише своїми воєнними досягненнями, але й тим, що саме з нього малювався портрет Івана Сірка на картині Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Зараз тут відкритий краєзнавчий музей.
Будинок Драгомирова – старе фото
Картина Рєпіна – Козаки пишуть листа турецькому султану
Поряд з територією музею знаходиться пам’ятник Михайлу Драгомирову.
Пам’ятник Михайлу Драгомирову
Музей та пам’ятник можна знайти за адресою: вулиця Генерала Драгомирова, 18.
Ось така вийшла невелика екскурсія містом Конотоп. Я впевнений тут є ще багато цікавих куточків, які варто відвідати. Але це вже мабуть іншим разом. Якщо вам відомі якісь цікаві місця в Конотопі, які варті уваги туристів – обов’язково напишіть в коментарях і ми неодмінно туди заглянемо.
