Місто Конотоп та його пам’ятки

Місто Конотоп та його пам'яткиПересічному читачеві місто Конотоп відомо, мабуть за сатиричним твором «Конотопська відьма, що написав Григорій Квітка-Основ’яненко. В основі сюжету покладена складна інтрига. Конотопський сотник має прийняти участь у великому Чернігівському поході, але його переконують, що йому варто залишитись в Конотопі для вирішення важливих справ.

Цими важливими справами – є полювання на відьом. Перевірка жінки на відьомство дуже просте – її кидають у воду, якщо випливе – значить точно відьма. І одного разу сотнику попадається справжня відьма, яка не потонула і вирішила помститись.

Погодьтесь, сюжет вартий сучасної екранізації, адже тут можна розгулятись на славу і показати панську тупість, козацьку відвагу, народний побут. Звісно сама повість пронизана гумором, що важливо не тільки для читача, а я для майбутнього режисера.

Історія міста Конотоп


Але повернемось до міста. Назва Конотоп має різні легенди свого походження. За однією з них величезна татарська армія, яка проходила через цю місцевість отримала чималі втрати. Коні в буквальному сенсі топились в болотному грунті.

За іншою легендою, Катерина ІІ разом зі своїм ескортом застрягла в болоті і здивувалась: «Що це за місце, де навіть коні топляться». Після чого містечко назвали Конотопом.

Місто Конотоп – стара світлина Місто Конотоп – стара світлина

Пам’ятник трамваю

Якби там не було, але сьогодні це невеличке містечко, де населення складає менше 100 тисяч людей. І не зважаючи на це, місто пронизане розвиненою мережею трамвайних колій. Кажуть, що колись Конотоп хотіли зробити обласним центром і тому почали будувати найефективніший на той час вид громадського транспорту.

Пам’ятник трамваю Пам’ятник трамваю

Знайти пам’ятник можна на перехресті Клубної та Успенсько-Троїцької вулиць. Пам’ятником служить не якийсь муляж, а справжній металевий вагон моделі 71-605. Встановлений трамвай на земельному постаменті, де встановлений шматок трамвайної колії. Важить вагон – трохи менше 17 тон.

Встановлений пам’ятник у 2004 році, а вперше трамвайний рух у Конотопі було відкрито у 1949 році. Тоді містом курсували всього два німецьких вагони, що потрапили до міста у вигляді контрибуції з Німеччини.

«Сучасний» трамвайний транспорт у Конотопі «Сучасний» трамвайний транспорт у Конотопі

Чесно кажучи, я не розбираюсь у трамвайних моделях, але мене щиро вразив ось такий вагончик, який і сьогодні їздить містом. Зустрів я його біля залізничного вокзалу. Мені здається він нічим не відрізняється від того, що встановлений на постаменті.

Залізничний вокзал в Конотопі

Взагалі, рухаючись містом, відчувається присмак провінційності в хорошому значенні цього слова. На відміну від столиці, з її метушнею, в Конотопі спокійно і якось тихо. Місцева архітектура віддає давниною. Чого вартий залізничний вокзал.

Залізничний вокзал у Конотопі Залізничний вокзал у Конотопі

Видно, що будівля пройшла етапи реставрації, але залишки колишнього архітектурного довершення збереглись. Ви тільки подивіться на ці великі вікна, а як вам внутрішнє оздоблення?

Балкон в середині вокзалу Балкон всередині вокзалу

Зала очікування Зала очікування

Пам’ятник коню в Конотопі


Якщо від залізничного вокзалу рухатись проспектом Миру до центрального парку культури та відпочинку, на вулиці Братів Лузанів, 51, можна побачити пам’ятник коню.

Пам’ятник коню в Конотопі Пам’ятник коню в Конотопі

Звісно, якщо назва міста пов’язана з кіньми, чому б не вшанувати коня, який був вірним другом ще далеких наших предків – козаків. До речі, ставлення до коней і сьогодні дуже шанобливе, подивіться хоча б виступ запорізьких козаків на Хортиці.

Історія пам’ятника досить цікава. Відкритий він був у 2008 році. Встановлений кінь мав вороний окрас. Згодом хтось познущався зі скульптури, коня розмалювали в білі смуги і кінь перетворився на зебру.

Потім ще якийсь розумник вирішив зробити фото верхи на пам’ятнику, який не витримав такої долі і впав. Перший кінь і так багатьом не подобався своєю занадто помітною худорбою, а тут взагалі пішли жарти про кволість конячки.

Після акту вандалізму коня забрали на реставрацію і повернули вже гнідим. Він вже був трохи підсиленим, але все одно створений з скловолкна та полімерної смоли. Городяни хотіли бачити величну скульптуру з міді, але на це у місцевої влади не вистачило коштів.

Гнідий кінь знову пофарбований у зебру Гнідий кінь знову пофарбований у зебру

Встановлену скульптуру знову пофарбували у зебру, але дощ швидко змив це знущання. Сподіваємось в майбутньому влада знайде кошти і новий пам’ятник буде із міцного заліза.

Маєток Михайла Драгомирова

По всьому місту можна зустріти старі і досить колоритні будівлі, більшість яких виконана з дерева. Одним з таких цікавих місць є маєток Михайла Драгомирова. Ця історична постать відома не лише своїми воєнними досягненнями, але й тим, що саме з нього малювався портрет Івана Сірка на картині Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Зараз тут відкритий краєзнавчий музей.

Будинок Драгомирова – старе фото Будинок Драгомирова – старе фото

Картина Рєпіна - Козаки пишуть листа турецькому султану Картина Рєпіна – Козаки пишуть листа турецькому султану

Поряд з територією музею знаходиться пам’ятник Михайлу Драгомирову.

Пам’ятник Михайлу Драгомирову Пам’ятник Михайлу Драгомирову

Музей та пам’ятник можна знайти за адресою: вулиця Генерала Драгомирова, 18.

Ось така вийшла невелика екскурсія містом Конотоп. Я впевнений тут є ще багато цікавих куточків, які варто відвідати. Але це вже мабуть іншим разом. Якщо вам відомі якісь цікаві місця в Конотопі, які варті уваги туристів – обов’язково напишіть в коментарях і ми неодмінно туди заглянемо.

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O