Покровський вітер у місті Рівне

“Покровський вітер” у місті РівнеДрузі, всі знають, що Покрова Пресвятої Богородиці – це козацьке свято та день захисників України, яке відзначається кожного року 14 жовтня. І ми (Голод та Пугач), вирішили відсвяткувати цю подію по справжньому, відвідавши фестиваль традиційної козацької культури “Покровський вітер” у таборі “Гайдамаки”. Табір розташований у місті, яке місцеві жителі любляче називають чаРівне (якщо ви користуєтесь навігатором, то координати табору – 50.647167, 26.210587).

Вітання від табору Вітання від табору




Це вже десятий такий фестиваль і програма заходів як завжди насичена та різноманітна. Але родзинкою, до речі тільки однією з декількох, була мегакрута подія, подія від якої кров стинула в жилах, а земля обіцяла здригатися під учасниками. Подія порівняно з якою бої без правил це дитячий садочок – справжні козацькі бої “лава-на-лаву. Спочатку ми вагались їхати чи ні, але після того як гайдамаки запостили у фейсбуці банер з провокуючим написом стало зрозуміло, що саме нас там і не вистачало.

Провокуючий банер від гайдамаків ))) Провокуючий банер від гайдамаків )))

До речі вхід у табір був безкоштовний. Початок традиційних козацьких забав був оголошений на 14-00. Згідно давньому звичаю, перед будь-якою справою учасники зібрались в козацьке коло. Збори проходили під бій справжнього січового тулумбасу. Ось він на відео.

Козаки за тулумбасом Козаки за тулумбасом

Історію появи цього тулумбасу у гайдамаків ніхто краще за майстра, який його зробив не розповість, тому я просто процитую коваля табору, Ігоря Карпука.

«Всім привіт! Розповім вам сльозоточиву історію яка тяглася пів року і весь цей час мені виїдали мозок чайною ложечкою.Чергова авантюра в яку мене намагались втягнуть полягала в тому щоб зробити з казана тулумбас, весь цей час я відбивався і з піною на губах пояснював що каструля і барабан то різні речі а вони запитально так заглядали мені у очі і казали – “Але ж ви зробите, га?”.

В один чудовий день я почув як щось брязнуло під кузнею а далі тупіт ніг,виявилося що вони таки приперли казан мені під двері а самі відбігли трохи (бо вже знають прицільну дальність метання молотком) і звідти подзвонили мені і сказали що шкуру вже вичиняють і готова буде днів через десять. Спочатку я мовчав, потім довго і гаряче говорив у казан, спілкувався з наковальнею і погрозливо трусив засмальцованим пальцем в різних напрямках. Далі було багато роботи, багато кави… Зрештою козаки отримали ще один клейнод а я неймовірний досвід… Гарного вам усім дня)))».

Каструля до і тулумбас після ))) Каструля до і тулумбас після )))

Перед початком змагань, ведучі фестивалю розділили дітей на три вікові категорії, щоб зовсім малі не змагалися з більш дорослими. І ось нарешті почалось шоу, заради якого всі зібрались. Ви тільки вслухайтесь, самі назви змагань звучать як казка – «перештовхування дишля, півнячі бої, боротьба Котигорошко і штовханина на колоді».

Півнячі бої Півнячі бої

Не варто і казати що в козацьких забавах приймали участь не тільки дітлахи, а дорослі теж із задоволенням змагалися хто кого зіштовхне з колоди. І жінки приймали участь в них чи не активніше за чоловіків.

Штовханина жінок на колоді Штовханина жінок на колоді

Також відбулись показові виступи школи Бойового Гопаку «Сварог». Коли вийшов не самий худий підліток, на вигляд справжній Котигорошко, з кремезною довбнею в руках і почав нею вимахувати, глядачі відразу перестали залізати на поле для виступів.

Котигорошко, вигляд зі спини Котигорошко, вигляд зі спини

Ще гопаківці виступали зі шаблею, списом та спис проти шаблі. Ось такі малі та вже справжні козаки та козачки!

Виступ юного гопаківця Виступ юного гопаківця

І нарешті десь о шістнадцятій годині почалась найбільш очікувана подія фестивалю – бої “лава-на-лаву”. Голод ковтав сльози та кляв свій поперек, який не дає йому прийняти участь в лаві, а Пугач не щиро співчував, мовляв “ну колись і тобі пощастить … можливо”.

Козацька “лава-на-лаву” Козацька “лава-на-лаву”

Далі йдуть спогади Пугача, учасника лави:

“Хочете, щоб я щось цікаве розповів про «лаву на лаву»? То ж слухайте. Я не знаю, кому як, але мені дуже кортіло стати в лаву, так би мовити на власній шкурі відчути що це таке. Звичайно перші хвилини відчувається невелика нервозність. Але зазвичай очікування більше зводить з розуму ніж саме дійство.

Коли назбирались команди, розумієш, що зіткнення буде жорстким, але не жорстоким. Чомусь відчувалось, що це хоч і чоловіча, але гра. Звичайно ніхто не збирався лупцювати супротивника. Лише активна штовханина. Але цього достатньо, щоб розігріти кров і захопитися змаганням.




Щоб виграти команді в лаві потрібно діяти злагоджено. У нас якось вийшло не зовсім так. Дехто наполягав, що потрібно навалюватись на противника зверху, інші навпаки рекомендували якомога нижче присідати і штовхати противника під рахунок. Погоджувались лише в одному, що потрібно сплести руки і щільно вишикуватись в ряд. Цей розлад загалом і зіграв свій злий жарт, тому наша команда програла двічі і лише один раз перемогла.

В момент старту, коли стоїш в передніх рядах лави в душі підіймається хвиля «мирної агресії», якщо можна назвати це так. Ти відчуваєш, що зараз будеш землю штовхати ногами, а противника руками та плечем. Бачиш таких же заряджених чоловіків з іншої сторони і розумієш, що видовище відбудеться.

Заходи безпеки найпростіші – не розкривати рота, не ловити гав. Максимально бути зібраним, триматись на ногах і активно штовхати противника. В момент сходження лави, коли свої давлять із-за спини. А противник в груди – то ніяк не можна розслаблятись. Це може призвести до травми. Потрібно зібратись і штовхати як в останнє, начебто від цього залежить твоє життя.

Звісно не обійшлося без невеличких синців та подряпин. В такому гурті дехто «отримав» більше ніж того дозволяють правила. Але то вже не головне. Найкраще з усього це те, що після лави відчуваєш себе справжнім козаком і хочеться повторити ще. Кінець.”

До  речі, поки я очікував на “лаву-на-лаву” то почув від глядачів поруч цікаву версію, що це за гра така. Виявляється це такі собі перетягування канатів. Чомусь люди при словах козацькі ігри уявляють собі перетягування канатів чи стрибки у мішку, алеж козацьких забав набагато більше ніж зазвичай ви думаєте…

А щоб зовсім зацікавити лавою, розповім байку, яку я дізнався від рівенських козаків. «Що ти питаєш, навіщо у наш час ці бої потрібні, яка від них користь? Ну ось наприклад є в тебе керівник на роботі. Це настільки ввічлива і вихована людина, що в тебе дуже часто виникає думка, що його обличчя потребує негайної корекції і ти навіть готовий запропонувати свої послуги зовсім безкоштовно. Але, кляте але, щось тобі підказує, що прийдеться шукати нову роботу. Вихід з цього скрутного становища є, запроси його на бої “лава-на-лаву”.

Запроси керівника у лаву Запроси керівника у лаву

Тут йому і боки потрощать, і тельбухи розімнуть, ноги відтопчуть, а пику… а от пику не чіпатимуть, не можна за правилами. Можеш із задоволенням спостерігати за цим видовищем зі сторони, а можеш і сам прийняти участь з протилежного боку. Все законно, але тільки одне ні, твоєму начальнику це може сподобатись, і тоді тобі прийдеться приїжджати і наступного року. Та хіба це того не варте?»

Призи для переможців лави були в ось таких мішках Призи для переможців лави були в ось таких мішках

Не думайте що в таборі тільки те і роблять що змагаються. До ваших послуг козацька і не тільки, кухня. Ви можете пригоститися кулішем, юшкою, бограчем, баношом, смаженою картоплею зі шпикачкою, шашликами…

Козацька кухня Козацька кухня

І все це приготоване на свіжому повітрі.

Смажена картопля та шпикачки Смажена картопля та шпикачки

Все, більш я не витримую, як згадаю, чого там тільки не було, так відразу мене тягне піти перевірити в якому там стані мій холодильник…

А ще в них є справжня дитяча мрія наяву, невеличкий музей козацтва. Це таке приміщення, стіни якого увішані різноманітною козацькою і не тільки зброєю. Тут тобі і шаблі і бебути, пірначі та булави, пістолі, бойові коси і ціпи, списи та чого тільки не має, навіть катана під стелею висіла.

Козацькі пістолі Козацькі пістолі

Різноманіття шабель Різноманіття шабель

Келепи та топори Келепи та топори

І все це можна помацати, потримати в руках, сфотографуватись. Звісно дітлашні тут крутилось чи не найбільше.

А поряд відбувався майстер-клас коваля, який прям на очах відвідувачів кував розпечену від вогню підкову.

Коваль табору Коваль табору

Ще можна було покататися на конях, відвести дітей на надувні атракціони, купити щось на ярмарку народних майстрів, сфотографуватись біля гармат.

Діти біля гармати Діти біля гармати

Для тих хто полюбляє колекціонувати сувеніри, гайдамаки пропонували власноруч виготовити собі щасливу монету, практично так як це робили в давнину, ударом молота по штампу. Монети були трьох видів з латуні, міді та алюмінію.

Щасливі монети Щасливі монети

І ось після того, як ви набігались, настрибались, находились, наїлись, накупували сувенірів, реконструктори почали демонструвати своє вміння стріляти з козацьких гармат. Ще під час змагань по табору походжали поважні козаки і час від часу несподівано стріляли в повітря з пістолів. І якщо ви думали, що це досить голосно, то ви ще не чули, як гуркотять гармати. Як там у Тараса Григоровича?

“Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю “

Козацька артилерія Козацька артилерія

Ось саме таке видовище, реконструкцію артилерійської перестрілки, було запропоновано рівнянам та іншим гостям табору.

Гармати ревіли, вежа та стіни фортеці супротивника палали, козаки йшли в наступ, а ведучий розповідав про особливості заряджання гармат та їх прицілювання. Наприклад, ви знали, що коли козакам нічим було пижувати порох в стволі, то вони могли використати навіть кінські кізяки?

Напевно ворогам було дуже образливо отримати ядро з такими додатковими компонентами ))) Діти та їх батьки мали змогу побачити не тільки як заряджаються та стріляють гармати, а ще й як розриваються ядра на полі бою. Це викликало чи не найбільше захоплення у глядачів.

Заряджають гармату Заряджають гармату

Вдалині димить ворожа вежа Вдалині димить ворожа вежа

Так, вміння поводитись з вогнепальною зброєю – це також бойове мистецтво наших предків, а ось потім його більш сучасний варіант продемонстрували вихованці рівенської школи КБМ “Спас”. Вони запропонували до уваги глядачів показовий виступ з тактики дій малої групи. Враховуючи, що часу для підготовки цього виступу у них було замало, всього дві години, то хлопці та дівчата з цим справились на відмінно, особисто у мене вийшло би набагато гірше. Вдало була і підібрана музика, сучасно і в тему.

Показовий виступ спасівців Показовий виступ спасівців

Нарешті ввечері почалась третя мега крута подія фестивалю концерт співачки – волонтера Христини Панасюк та гурту “Тінь Сонця”. Ви запитаєте чому нарешті? Да тому що під вечір, після такого насиченого дня, сил майже не залишилося, але тільки почала грати музика, як де та втома ділася.

Доречі, під час концерту спостерігав забавне видовище. Поблизу крутився професійний фотограф, хоча люди стояли щільно, та він все одно знайшов зручну шпарину і приготувався знімати. Та десь вискочив юнак, і не дивлячись, що там робиться позаду, чітко перекрив йому огляд. Це було так майстерно зроблено, що як би я не бачив, то подумав що це спеціально. Фотограф не витримав лихої долі, пошепки щось побажав хлопчині та пішов. Найсмішніше те, що через п’ятнадцять секунд після того, як він зник, молодик теж кудись завіявся з цього місця. От і не вір після цього в нещасливу долю!

Плакат фестивалю Плакат фестивалю

Дещо про виконавців. Христина Панасюк це сольний виконавець, яка виступає наживу під гітару. З самого початку АТО, співачка їздить на схід України і виконує авторські пісні для наших бійців. У її доробку понад сотня концертів на передовій. Слова її пісень пробирають, немовби заглядають кожному у душу.

Але справжніми хедлайнерами концерту була група “Тінь Сонця”. Цей київський гурт виконує пісні українською, ще з 2001 року. Їх всі знають за піснею ”Їхали козаки”, вона стала своєрідною візитівкою групи.

Виступ гурту під вечір Виступ гурту під вечір

Там же, але вночі Там же, але вночі

Та тільки заради їх виступу потрібно було приїхати в місто Рівне, де ще ви почуєте цих хлопаків безкоштовно? Сказати, що концерт сподобався, це нічого не сказати. Гурт, як справжні чарівники володів увагою всіх присутніх, жива музика творила неймовірне диво. Там просто потрібно було бути, ніякий запис не відтворить тієї атмосфери, того, що відбувалося на сцені. Було дійсно дуже гаряче.

А щоб стало ще гарячіше, організатори добавили наприкінці фестивалю фаєр шоу “Флогістон”. Це були справжні баталії між повелителями вогняної стихії, номер змінювався за номером і не один не повторювався. Навіть стоячи у третій шерензі від сцени до мене діставало час від часу гаряче повітря, а що відчували ті хто були попереду можна було тільки здогадуватись.

Вогняне шоу від “Флогістон” Вогняне шоу від “Флогістон”

Деякі виконавці, під час виступу були окутані вогняною хмарою з усіх сторін, збоку, знизу та зверху. І все це неймовірне дійство відбувалось вночі під шалений музичний супровід.

Та все має свій час, підійшов до кінця і цей виступ.

Люди вже думали, що все скінчилось, та не тут то було! Справжньою фіналочкою був не “Флогістон”, а видовищний феєрверк від крутого піротехнічного магазину “Пірос”. Це було просто неймовірно вдале закінчення фестивалю. Бажаючі можуть впевнитись, подивившись відео підтвердження.

Ну що, прийшов час підвести висновки, чи вартий того фестиваль, щоб на нього приїхати? Так вартий. Якщо вас цікавлять традиційні козацькі забави для дітей та дорослих – приїжджайте, якщо вам не вистачає борні, теж приїжджайте на бої “лава-на-лаву”. Якщо вас не цікавить не те не інше, все одно приїжджайте. Смачна їжа та гарний концерт, що ще вам потрібно?

Приїжджайте ще в козацький табір “Гайдамаки”! Приїжджайте ще в козацький табір “Гайдамаки”!

Категорія: Свята  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O