Кам’янець-Подільска фортеця

Кам'янець-Подільска фортецяОборонні споруди часів середньовіччя притягують своєю архітектурою і величчю. Ми з вами вже бачили могутній замок Любарта, Аккерманську фортецю, які вражають неприступністю. Сьогодні ми завітаємо в славне місто Кам’янець-Подільський.

На кожній вулиці історичної частини міста є своя загадка і особливість, але перлиною і головною туристичною візитівкою вважається Кам’янець-Подільська фортеця.

Кам’янець-Подільська фортеця Кам’янець-Подільська фортеця

Особливе місце розташування Кам’янець-Подільської фортеці

Унікальне розташування фортеці робить її дійсно неприступною і справжнім охоронцем міста. Наприкінці XVII сторіччя місто Кам’янець стає визначною межею між Сходом та Заходом, християнством та ісламом.

Природньо утворений каньйон річки Смотрич оточує острів площею 122 гектари, на якому і розташовується місто Кам’янець. В цей час сюди їдуть найбільш заможні і знатні люди, щоб відвідати ринкову площу, до якої везуть товари з усього світу.

Розташування фортеці та міста Кам’янець Розташування фортеці та міста Кам’янець

Давайте розглянемо позначки на схемі.

1 – Новий замок.
2 – Старий замок (фортеця).
3 – Замковий (турецький) міст.
4 – Місто Кам’янець.
5 – Руська брама.
6 – Польська брама.

Річка Смотрич омиває острів, на якому розташоване місто. Дістатись до Кам’янця можна лише через замок. Кораблі підходять до замку, вивантажують товар, проходять митний контроль  і швиденько відпливають. Велика черга з кораблів не давала затримуватись. Те, що встигали перевіряти – опечатували і відправляли в Кам’янець, неперевірені товари залишались тут, в побудованих для цього караван-сараях. Нині це передмістя Кам’янець-Подільского – Карвасари.

Руська і Польська брама, а також Замковий (він же Турецький) міст обладнанні шлюзами, які дозволяють керувати рівнем води в річці.

Сам каньйон має ширину 200 метрів. На той час убивча сила стріли, випущеної з лука сягала 100 метрів. Ворог не міг подолати каньйон без величезних втрат, тому місто вважалось неприступним.

Замковий (турецький) міст




На Замковому мосту зберігся і досі функціонує шлюз.

Шлюз під Замковим мостом Шлюз під Замковим мостом

Сьогодні Смотрич дуже вузенький. В період будівництва Дністровської ГЕС, коли заповнювалось Дністровське водосховище (25 затоплених сіл, в тому числі Бакота) Дністер живився водами притоків і тому Смотрич значно зменшився у розмірах.

В давні часи Замковий міст мав п’ять прольотів. Середні три мали шлюзі, а крайні два були розбірними, щоб в разі необхідності ворог не міг його швидко подолати. Цей міст тримався на дерев’яних опорах, тому не міг витримати великого навантаження. Щоб проїхати по мосту повозки з кіньми розпрягали. Переводили коней по черзі, а потім перетаскували повозку.

Сучасний стан Замкового моста Сучасний стан Замкового моста

Коли територією заволоділи турки вони не могли через міст провести свою важку артилерію, в тому числі бойових слонів, а також свої повозки. Тому міст значно підсилили і назвали Турецьким. Наразі маємо дві назви моста: Замковий міст і Турецький міст.

Руська брама

Руська брама це не тільки місце розташування стратегічно важливого шлюзу, а також окремий оборонний комплекс, що складався з чотирьох башт та 230 метрів мурів.

Руська брама Руська брама

Залишки оборонного муру Руської брами Залишки оборонного муру Руської брами

Польська брама

Призначення Польської брами аналогічне Руській брамі – захищати місто, але з іншого боку. Також це було укріплення, що захищало шлюз, за допомогою якого піднімався рівень води в каньйоні значно ускладнюючи життя ворогу.

Польська брама Польська брама

Трошки вище розташований ще один оборонний комплекс, який дістав назву – Верхня Польська брама. Сюди входить башта Стефана Баторія, і Турецький бастіон. Спорудження цього комплексу було організовано після рішення щодо недостатньої оборонної спроможності існуючої Польської брами.

Башта Стефана Баторія Башта Стефана Баторія

Залишки Турецького бастіону Залишки Турецького бастіону

Про саме місто Кам’янець ми поговоримо в окремій статті, тому що там теж достатньо цікавих об’єктів на яких варто зупинитись, а тепер перейдемо безпосередньо до фортеці.

Кам’янець-Подільська фортеця – Старий замок

Схема розташування об’єктів Старого замку Схема розташування об’єктів Старого замку

Розглянемо позначки на схемі:

1. Папська башта
2. Башта Ковпак
3. Тенчинська башта
4. Ласька башта
5. Денна башта
6. Нова західна башта
7. Західний каземат із Малою західною баштою
8. Башта Рожанка
9. Комендантська вежа
10. Лянцкоронська вежа
11. Нова східна башта
12. Водна башта
13. Передмостові замкові стіни
14. Фундаменти Чорної башти
15. Вхід на подвір’я замку
16. Темниця
17. Залишки фундаменту костелу св. Станіслава
18. Північний бастіон
19. Південний бастіон
20. Замковий міст
21. Новий замок
22. Підземна галерея
23. Залишки брами Станіслава Августа

Ви бачите, що об’єктів на території Кам’янець-Подільського замку багато, тому про кожен я розповідати не буду, це буде досить довго і занадто нудно. Пропоную вам помилуватись красивими світлинами та почитати деякі цікаві факти. Отже, поїхали.

Територія північного бастіону Територія північного бастіону

Фундаменти Чорної башти Фундаменти Чорної башти

Башта не реконструйована. Зруйнована була після вибуху пороху, що тут зберігався. Назвали Чорною тому, що саме в цей час містом заволоділи османи і цей день став «чорним» в історії міста. Хоча є ствердження, що турки зробили більше добра ніж лиха, але на мою думку, це зовсім сумнівний факт.

Папська башта Папська башта

В XVI сторіччі башту назвали на честь Папи Римського Юлія II, який частину данини костьолів цієї місцевості призначав на ремонт фортеці. Сьогодні в цій вежі зроблена експозиція, яка розповідає про ув’язнення народного подільського героя чи бандита (дивлячись з якого боку розглядати питання) Устима Кармалюка.

Устим Кармалюк за гратами Устим Кармалюк за гратами

Біля Папської вежі знаходиться територія південного бастіону.

Залишки південного бастіону Залишки південного бастіону

За каньйоном навпроти південного бастіону було встановлено хреста. Його встановили, щоб освятити територію, на якій загинула велика кількість людей. На цій стороні було дуже багато вбитих, їх не хоронили, а скидали в каньйон і Смотрич відносив тіла загиблих аж до Дністра. В Хотині люди бачили, що річкою пливуть мертві тіла і розуміли, що в Кам’янець-Подільській фортеці йде кровава бійня.

Хрест вшанування загиблих воїнів Хрест вшанування загиблих воїнів

Тенчинська башта і стіни фортеці Тенчинська башта і стіни фортеці

Більшість башт в Кам’янець-Подільській фортеці названі на честь шляхетних родів, що жили тут деякий час. Таким чином башти могли змінити свою назву по декілька разів.

Кажуть, що стіни фортеці побудовані на людських кістках. В цьому є доля правди, але якщо говорити більш точно – фортеця збудована на людській плоті. Справа в тому, що в ті часи як в’яжучий елемент у розчині використовували звичайне куряче яйце.

Але їсти теж хочеться, на такі великі будівлі яєць не настачишся, тому почали використовувати рештки загиблих ворогів, які слугували міцним в’яжучим елементом. Тіла офіцерів повертали ворогу за гроші, а звичайних солдат пускали на ось таку справу. Варварство? Так, але тоді й часи були інші. Краще так вижити за міцними стінами, ніж загинути.

Ласька башта Ласька башта

Денна башта Денна башта

Башта Рожанка Башта Рожанка

Рожанка – це башта на якій розміщуються гармати. Коли гармата робила постріл, всередині утворювалось багато диму, тому башта будувались таким чином, щоб дим швидко виходив назовні. Зараз ви бачите на фото дерев’яну покрівлю. Насправді такого ніколи не було. Це вже новобудова зі старовинною стилізацією.

Покрівля цієї вежі завжди була зроблена із соломи, яку дуже швидко можна було скинути вниз. В мирний час солома захищала від дощу, вітру та снігу. Як тільки ворог умудрявся підпалювати покрівлю, її тут же скидали донизу. Таким чином захищали гармати і порох, що тут був розміщений від вибуху, а також, в деяких випадках, це був сигнал про ворожий напад.

Взагалі річка Смотрич отримала свою назву, тому що на неї потрібно було завжди дивитись (“смотреть”). Адже в будь-який час по ній могли запустити сигнальні плоти, які диміли чорним або білим димом. Подібний зразок козацької сигналізації, тільки стаціонарний (“Фігура”), ми бачили у Мамаєвій Слободі. А загалом така система була поширена по всій Європі.

Тунель від Рожанки до Комендантської і Лянцкоронської веж Тунель від Рожанки до Комендантської і Лянцкоронської веж

Тунель знаходиться всередині цієї стіни Тунель знаходиться всередині цієї стіни

Лянцкоронська вежа Лянцкоронська вежа

Забавний елемент життя гарнізону можна побачити в Лянцкоронській вежі. Тут розташований туалет. Але він не простий, а нахабний. Прямо навпроти кам’яного унітазу (що більше схоже на відро) – маленьке віконце у стіні. Тому вороги, якщо дивились в цю сторону – бачили голу дупу…

Туалет з вікном Туалет з вікном

Новий замок




В часи володіння замком поляками, їх король признав Старий замок недостатньо захищеним. Справа в тому, що на той час атакуюча спроможність ворога швидко розвивалась, гармати мали змогу стріляти на дистанції до чотирьох кілометрів. Постійне попадання в одну точку – руйнувало фортецю і потовщення стін не вирішувало питання.

Тому король Зигмунт III наказав збудувати Новий замок за новим типом оборонної системи. За типом це укріплення відносилось до «горневерків» (з німецької «рогате укріплення) і являло собою череду кам’яно-земляних насипів специфічної форми. Такі бастіони не так руйнувались від гарматних пострілів, як суцільно кам’яні.

Залишки Нового замку Залишки Нового замку

Висновок візиту до Кам’янець-Подільської фортеці

Звісно, що оборонні споруди доречні в свій час і втрачають актуальність з розвитком воєнної справи. Але незважаючи на це, ми можемо сповна насолодитись історичними укріпленнями, які вражають не тільки оборонною здатністю, але й інженерним задумом.

І за традицією, ось вам наостанок ще декілька гарних світлин для перегляду.

Лянцкоронська і Комендантська вежі з іншого ракурсу Лянцкоронська і Комендантська вежі з іншого ракурсу

Потужні стіни фортеці Потужні стіни фортеці

Товщина стін на прикладі отвору Товщина стін на прикладі отвору

Подвір’я Кам’янець-Подільської фортеці Подвір’я Кам’янець-Подільської фортеці

Фортеця увечері з підсвіткою Фортеця увечері з підсвіткою

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O