Дендропарк Олександрія в місті Біла Церква

Дендропарк Олександрія в місті Біла ЦеркваУкраїна багата незабутньо прекрасними парками. Деякі з них мають надзвичайну естетичну цінність та неабияку історію (Софіївка), інші утворились нещодавно і мають гарні перспективи в майбутньому (Буки, Острів Сакури).

Але є у нас в країні дендропарк, про який чув кожен. Це загадкова і манлива Олександрія, що знаходиться у місті Біла Церква. Парк легко знайти на карті, то ж я не буду описувати, як до нього дістатись, а розповім краще особливості цього вражаючого місця.

Коротка історія дендропарку Олександрія

В кінці XVIII сторіччя розпочалось будівництво парку. Засновником парку вважається Ксаверій Браницький, який назвав парк на честь своєї дружини Олександри Енгельгард, яка в свою чергу стала натхненницею парку і його розбудовником.

Пам’ятник Олександрі Браницькій Пам’ятник Олександрі Браницькій

Близько 300 років тому на місці парку шуміли безкраї дубрави, а наразі ми маємо облаштований заповідник, загальною площею 400 гектар, який розроблено так, щоб дивувати на кожному кроці. Якщо ви вирішите завітати до парку, вам обов’язково необхідна карта. Її можна придбати при вході або скачати ось тут і роздрукувати.

Карта дендропарку Олександрія Карта дендропарку Олександрія

Ми з вами не зможемо поговорити абсолютно про усі композиції парку. Самі розумієте наскільки він великий і неосяжний. Але то на краще, вам буде цікавіше досліджувати парк, знаючи основні будівлі та знаходячи нові архітектурні форми.

Пам’ятник Олександрі Браницькій (позначка 9 на карті) розташований неподалік Дідинця (позначка 4 на карті). Це літня резиденція сім’ї Браницьких, так звана Аустерія. Саме тут кипіло світське життя Браницьких, в комплексі павільйонів, зали для танців та безлічі скульптур.

Аустерія – літня резиденція Браницьких Аустерія – літня резиденція Браницьких

Тут приймали гостей і звідси вони починали свій шлях по просторам парку. Всього за часи Браницьких в дендропарку Олександрія було висаджено близько 2500 рослин з різних куточків світу. Цікаво, що коли б ви не завітали до парку, тут обов’язково знайдеться рослина, що здивує своїми яскравими квітами.

Неподалік Аустерії можна знайти сад «Мур» (позначка 27 на карті). Це звичайний фруктовий сад, який обгороджений величезним муром для того, щоб теплолюбним деревам не докучали холодні вітри. Сьогодні сад закрито для туристів, там вирощують прекрасні сорти яблук, які іноді розпродають в сезон.

Загалом дендропарк Олександрія побудований в англійському стилі і являється однією з найстаріших установ подібного роду у всьому світі. Англійський стиль парку зобов’язує утворення ярів, балок і озер. На диво, на території парку майже не проводились великі земляні роботи.

Якщо оцінити Олександрію з висоти пташиного польоту можна побачити, що парк має трапецевидну форму, яка поділена на три великі балки. Це природне утворення місцевості зародило ідею заснування парку саме тут.

Одна з балок парку Олександрія Одна з балок парку Олександрія

Проектуванням парку займався француз Мюффо та італієць Домінік Ботані, а от садівничими справами на стадії проектування та потім (догляд за рослинами) завідував молодий німець Август Єнс, для якого Олександрія стала справою всього життя. Пізніше Браницькі встановлять пам’ятник (позначка 15 на карті) цій людині на знак пошани до виконаної роботи.

Колона Єнса Колона Єнса

Незважаючи на популярну в ті часи англійську модель парку, до нього добавляють ландшафтний стиль, що робить Олександрію більш людяним, затишним і романтичним парком. Саме тому ми маємо змогу бачити досить вільне планування території. Але і тут є особливості. Давайте їх розглянемо.

Дубрава дендропарку Олександрія





Як і більшість парків того часту на території України, Олександрія створена на місці величної дубрави. Сьогодні на території України могутніх і величних дубів в такій кількості майже немає. Площа дубрави в Олександрії займає 40 гектарів.

І раз ми вже говоримо про дуби неможливо не згадати Палієву гору (позначка 23 на карті). Саме тут росте могутній дуб Семена Палія. Про цю місцину у нас є окремий детальний огляд. Раджу його переглянути. Там не тільки розкриті всі принади Палієвої гори, а також мальовничі краєвиди річки Рось. Фото та відео звідти вам точно сподобаються.

Вид на річку Рось з Палієвої гори Вид на річку Рось з Палієвої гори

Озерна система парку та фонтани

Згадаємо, що парк створений, щоб дивувати на кожному кроці. Уявіть собі миле товариство жіночок кінця XVIII сторіччя, що прогулювались парком. Напевно що їх милувала природа довкола, але вони в неї не сильно вглядались, заклопотані своїми розмовами.

Саме тому хитрий Август Єнс зробив дивовижний хід. Прямуючи по одній з алей від Аустерії праворуч біля дороги було розкладене величезне каміння.

Величезне каміння біля алеї Величезне каміння біля алеї

Звісно така композиція геть не вписувалась в природний ландшафт і змушувала подорожуючих зупинитись і починати оглядатись довкола. Такої зупинки, саме в цьому місці Єнсу і потрібно було досягти. Адже далі крізь дерева ми бачимо незвичну будівлю. Це китайський місток. Давайте поглянем на нього ближче.

Приближений китайський місток Приближений китайський місток

А що це таке виблискує в нижніх арках місточка? Невже вода? Так. Це ще одна віха подиву, яка бентежила подорожуючих. Звісно хотілось дістатись цього загадкового китайського місточка і роздивитись його. Давайте і ми сходимо до нього.

В ті часи набувала оборотів мода на китайську культуру, тож не дивно, що в парку побудували місток з пагодою – вигнутим дахом, характерним для китайської архітектури.

Вхід до китайського місточка Вхід до китайського місточка

На вході бачимо дві скульптури: загадковий мудрець ті чарівна китаянка. Ці монументи навіють романтичні роздуми і дарують душевний спокій. Безліч туристів, як завжди, вигадали собі історію про сповнення бажання, якщо потримати мудреця за бороду, а китаянку за ніс. На світлині ви бачите, як ці місця відполіровано блищать.

Будівля повністю реконструйована, адже після воєнного часу від неї залишився лише фундамент і малюнки. Сьогодні це цікава бесідка, з якою відкривається чудовий вид на озера.

Згадуючи озера, треба зауважити, що в них не стояча вода. Всі озера з’єднані між собою протоками і водоспадами та мають живлення від підземних джерел. Цікавий факт: перепад висот між найвищою і найнижчою точкою парку Олександрія складає 27 метрів.

Саме завдяки цьому (принцип сполучених посудин) функціонують деякі фонтани на території парку.

Одне з численних озер парку Одне з численних озер парку

Загадковість центральної галявини

До водоймищ ми з вами ще повернемось, а зараз давайте розглянемо ще одну хитрість, видуману Августом Єнсом. Насправді тонкощів дендропарк Олександрія має безліч. Кожного разу, як ви будете навідувати парк, ви будете відкривати для себе щось нове, іноді загадкове, іноді чудернацьке, іноді прекрасне…

Згадаймо панночок, що поважно прогулюються парком. Відійшовши від Аустерії вони бачать безліч дерев навколо себе, кущів та інших насаджень, що закривають краєвид. Але уважний господар знає свій парк, тому він каже йти їм до величезної галявини, яка знаходиться зовсім поруч.

Йдуть жіночки і скаржаться, це ж скільки нам треба буде пройти до тієї галявини, якої зовсім не видно. А вся справа в тому, що центральна і найбільша галявина (площа 10 гектарів або 2 кілометри по периметру) виринає несподівано.

Доріжка що веде від галявини до Аустерії Доріжка що веде від галявини до Аустерії

Зверніть увагу на непроглядні лісі обабіч цієї доріжки, воно й не дивно що шановне панство не може розгледіти галявину. А ще алея має невеликий ухил, рухаючи від Аустерії ми піднімаємось догори і галявина закрита для нашого зору.

Вихід з алеї на центральну галявинуВихід з алеї на центральну галявину

До останньої миті не видно наскільки галявина велика і простора. І ось ми робимо декілька останніх кроків і перед нами виринає простір, який перехоплює подих.

Вид на центральну галявину Вид на центральну галявину

Миттєво з’являється сонячне сяйво і безмежний простір – це і є велика галявина (позначка 11 на карті). Повірте світлиною не передати всю велич і красу цього місця. Це потрібно бачити на власні очі.

По центру галявини знаходяться три сосни. Вони посаджені дивним чином. З одного ракурсу здається що в центрі два дерева. З іншого ракурсу взагалі видно лише один стовбур. І тільки з третього ракурсу можна розгледіти всі три дерева.

Амфітеатр або колонада Луна





Намилувавшись галявиною, не поспішайте тікати з неї. Тут поруч знаходиться ще одне диво – колонада Луна (позначка 10 на карті).

Амфітеатр або колонада Луна Амфітеатр або колонада Луна

Ця будівля має не тільки античну архітектуру, але й дивовижну акустичну особливість. Якщо дві людини будуть знаходитись у різних кінцях колонади, то зможуть чути один одного, розмовляючи пошепки. На хвилиночку, радіус конструкції складає 16 метрів, а значить відстань між двома людьми складатиме 32 метри.

Голос чутно пошепки, а уявіть як тут лунає гра музикантів, якогось оркестру чи спів? Тут ніяких підсилювальних колонок не потрібно. Клумба біля колонади створює вигляд такого собі театрального партеру. Перед амфітеатром можемо спостерігати скульптуру Меркурія – бог торгівлі та покровитель мандрівників у римській міфології.

Фасад колонади Луна дивиться прямо на річку Рось, що знаходиться за галявиною, туди ми і підемо.

Водоспад Черепаха та Руїни

Прогулюючись парком можна помітити багато ставків, фонтанів і водоспадів. Це складна система сполучення водоймищ, яка тільки додає атмосферності паркові.

На одному з водойм бачимо незвичний водоспад у формі черепахи.

Водоспад Черепаха Водоспад Черепаха

На карті цей водоспад не позначено, але якщо ви будете йти по арочному місточку (позначка 13 на карті) в напрямку до колони Єнса (позначка 15 на карті) то праворуч ви побачите цю водойму з водоспадом.

До черепахи можна підійти, полазити по її «панциру» і зробити багато красивих світлин. Місцина тут надзвичайна, ви тільки погляньте на це.

Озеро з водоспадом «Черепаха» Озеро з водоспадом «Черепаха»

Ви вже натішились красою озера, а ось вам ще один спалах здивування. Поруч плесо річки Рось. Тут милуватись не перемилуватись блискучою поверхнею води.

Річка Рось Річка Рось

Якщо вам водоспад здався занадто повільним і непривабливим, в мене є що вам відповісти на це. Поруч знаходиться комплекс «Руїни» (позначка 16 на карті) і тут ми можемо подивитись ще на один водоспад.

Водоспад біля комплексу «Руїни». Водоспад біля комплексу «Руїни».

Сам комплекс «Руїни» імітує давній замок, від якого залишились лише руїни. І тут хочеться згадати, що ми вже бачили справжні руїни, а не імітацію. Мова йдеться про маєток Дубецьких-Панкєєвих, що знаходиться в Одеській області.

Комплекс «Руїни» Комплекс «Руїни»

Окрім цегли, що розпадається, що ще привертає увагу і вказує на давність об’єкту? Це дерева, які проросли крізь підлогу колишнього палацу. Саме такий задум творців. Дерева було висаджено навмисно в центрі комплексу, додаючи, таким чином, старовини.

Дерево в центрі руїн Дерево в центрі руїн

Основний задум творців такий: ніщо не вічне перед плином часу, все руйнується. І це повинно змушувати відвідувачів замислитись над сенсом свого життя і тим, що залишиться після нього.

Вид на «Руїни» з іншого боку Вид на «Руїни» з іншого боку

Насправді між переднім фасадом і задньою стіної руїн великий перепад висоти. Незважаючи на руйнівний вигляд – це міцна споруда, яка слугую підпірною стінкою і утримує колосальне навантаження. От вам і парадокс: напрочуд міцні руїни.

Джерело «Лев»

Так, складна вийшла екскурсія і довга. Втомились? Гайда нап’ємось цілющої і смачної води в джерелі «Лев» (позначка 9 на карті).

В парку багато альтанок, скульптур і бесідок, які легко можна пропустити не помітивши. Велика територія не дозволяє уважно обстежити кожен клаптик парку Олександрія.

Джерело «Лев» Джерело «Лев»

На території парку Олександрія близько 50 місць, де на поверхню виходять підземні джерела. Сім із них повністю облаштовані для того, щоб кожен бажаючий мав змогу набрати води. А бажаючих дійсно багато, адже вода насичена родоном, має цілющі здібності і дуже смачна. Температури води +9 градусів в будь-яку пору року.

Джерело «Лев» найбільш відоме, тому що біля нього розташована скульптура лева. До речі вона там не одна. Прийдете на місце – уважно пошукайте інших левів, але дуже обережно.

Чому обережно, спитаєте ви? Тому що на схилах росте дуже отруйний інтродуцент (рослини перенесені в місцевість, де вони раніше не існували), який при контакті може навіть залишити опіки на шкірі людини.

Отруйний чагарник rhus toxicodendron Отруйний чагарник rhus toxicodendron

Пам’ятаємо, що майже кожну рослину і дерево тут висадили не просто так. Навіщо тут отруйний чагарник? Все дуже просто. Саме ця рослина має надвелику укорінену систему, яка укріплює круті схили балки і не дає утворитись зсувам після великої кількості опадів.

Дерева дендропарку Олександрія

Ось тут складне питання. Я багато разів чув про надзвичайні дерева і кущі, але на превеликий жаль, я зовсім не розуміюсь на всьому цьому, тому прихильники цікавинок флори від мене не отримають багато інформації.

Знаю лише, що садівники прикладали чимало зусиль, щоб ми мали змогу спостерігати, як ростуть і розвиваються ті чи інші дерева. Наприклад ось ці деревцята явно змалечку пригинали до землі, щоб вони виросли саме такої вигнутої форми.

Дерева, що ростуть паралельно землі Дерева, що ростуть паралельно землі

В дендропарку Олександрія використовувалось багато різних схем і тактик висадження дерев. Наприклад, деякі дерева висаджувались впритул одне до одного. Згодом вони зростались в основі і утворювали танцюючі ансамблі.

Чотири стовбури зрослись докупи Чотири стовбури зрослись докупи

Видів дерев просто неймовірна кількість. Тут навіть є дерево, з якого роблять олівці koh-i-noor – це каліфорнійський кедр. Є також незвична для нас чорна сосна. Знайти її легко, якщо перед вами сосна, з білим стовбуром – значить це чорна сосна. Як я люблю ці Олександрійські парадокси!

Білий стовбур сосни чорної Білий стовбур сосни чорної

А ще на території парку багато горіхів. Навіть галявина є горіхова (позначка 24 на карті). От тільки горіхи тут не ті, що ми звикли вживати в їжу. Це декоративні горіхи, які мають свою естетичну цінність. Їх спеціальним методом очищають від шкарлупки і шліфують для отримання красивого природного візерунку. Тому ті відвідувачі, що знаходять горіхи, намагаються їх розколупати і з’їсти, всі як один кажуть, шо горіхи погані. А вони не погані, вони просто інші, не такі як ми звикли.

Дерева, що дають неїстівні горіхи Дерева, що дають неїстівні горіхи

А на ось цю красу їдуть подивитись навіть із закордону. Це тюльпанове дерево, неймовірно красивій цвіт якого просто зачаровує.

Тюльпанове дерево Тюльпанове дерево

Висновок про візит до дендропарку Олександрія

Що я можу сказати, це дійсно вражаючий парк, до якого хочеться повертатись знову і знову. Іноді здається, що вже все побачив, а навідуєшся знову і відкриваєш нові таємниці парку.

Дендропарк має велику історію і її неможливо осягнути за одне відвідування. Але бодай один раз побачите це диво на власні очі бажаю кожному.

Красоти дендропарку Олександрія чекають вас Красоти дендропарку Олександрія чекають вас

Хай щастить, шановні мандрівники!

Категорія: Подорожі  Теги:
Залишити коментар

Для спамерів: Всі html теги відключені. Коментарі з посиланнями не публікуються.

;) :| :x :sad: :roll: :oops: :o :idea: :evil: :cry: :cool: :arrow: :P :D :???: :?: :-) :!: 8O